Я смотрел как восходит солнце, не отрывая глаз.
Она ушла, не закрыв за собой дверь.
Мальчик, убирая в своей комнате, нашёл огромное количество вещей.
Гусь, увидя детей, улетел.
Все овцы кинулись к ней, лишь малыш не справился с разгоном, едва сумев затормозить.
Пропев до конца песню, раненые начали петь ее сначала.
Голубь, увидя детей, взлетел вверх.
Он что-то писал, наклонив голову.
Двое суток я пролежал в его доме, то приходя в себя, го снова теряя сознание, и, открывая глаза, неизменно видел этого мрачного человека, который стоял у моей постели, не отходя ни на шаг, точно не пуская меня в ту сторону, где дорога срывается в пропасть.
Его товарищ согнулся, поставив локти, и, подпирая скулы ладонями, задумчиво улыбался
Он ушёл, не закрыв за собой дверь.
Мальчик, убирая в своей комнате, нашёл огромное количество вещей, давно потерянных им.
Вечер не спешил, давая отбуйствовать закату.
Я смотрел на восход солнца, не отрывая глаз.
Четыре кротких библейских овна парят над землей, едва касаясь еёкопытами.
Все овцы кинулись к ней, лишь малыш не справился с разгоном, едва сумев затормозить.
Печорин, закутанный в шинель и надвинув на глаза шляпу, старался пробраться к дверям
Кавалергарды скакали, но ещё удерживая лошадей (Л. Толстой).
Дама усаживалась в кресло то боком, то поджав ноги (А.Н. Толстой).
Оттолкнув меня, бабушка бросилась к двери... (Горький)
Испугавшись неведомого шума, стая тяжело поднялась над водой (А. Первенцев)
Напрягши силы, человек самых средних может добиться чего угодно (В. Панова)
7.Деепричастный оборот обычно следует за сказуемым, если обозначает:
8.Однажды в лесу я провалился в глубокую яму, распоров себе сучком бок и разорвав кожу на затылке (Горький)
9.Тут, около телег, стояли мокрые лошади, понурив головы, и ходили люди, накрывшись мешками от дождя (Чехов
як бджоли готуються до зимиСерпень для бджіл — уже осінь, і вони починають посилено готуватися до зими. Закінчується основний медозбір, зменшується кількість культур, що квітують, та й скупенькі вони на нектар. Змінюється й поведінка бджіл, вони починають економити корм, і перший вияв цього — виганяють зі свого гнізда трутнів. Роїння закінчилось, а під час щедрого медозбору їм доводилося працювати цілодобово. Важка робота підірвала їхні сили, багато особин загинуло, а ті, що залишилися, настільки підупалі, що не в змозі пережити зиму.Весь тягар зимівлі і майбутнє сім’ї лягає на бджіл, що з’явились чи з’являться в серпні-вересні. Найбільш життєдіяльні, молоді та сильні, вони до наступного сезону збережуть здатність вирощувати нове покоління, будувати стільники, збирати мед та пилок.А поки що бджоли починають переносити відкритий мед з нижніх і бокових стільників та нагромаджувати його у верхній частині вулика. Льотки тепер посилено охороняються, навіть уночі. Щоб до комахам в охороні житла, пасічники залишають льотки маленькими, не більше 5 см в діаметрі, а верхні закривають зовсім, хоча бджоли можуть зробити це й самі, заклеюючи їх, як і щілини у вулику, прополісом.При цьому вони продовжують опікуватись маткою: щедро годують її, готують місце для відкладення яєць, звільняючи від меду найтеплішу середину гнізда. Якщо матка молода, то аж до холодів вона може відкладати яйця.Інтенсивність і тривалість яйцекладки великою мірою залежить від наявності кормових запасів у гнізді. Якщо навесні матки продовжують відкладання яєць при мінімальній кількості корму (5-7 кг) і за погоди без взятку, то восени завершують кладку навіть при запасах 12-15 кг. Великі кормові ресурси потрібні для збільшення бджолиної сім’ї не тільки в кінці сезону, а й на початку наступного. Ось чому сім’ї, що запасли мало меду, порівняно рано перестають вирощувати розплід, а він — гарантія високих медозборів наступного року. Тому в багатокорпусному вулику залишають 2-3 корпуси, в дадановських вуликах — повні гнізда, в лежаках — 12 рамок, пакетним сім’ям — по одному корпусу з кормом. Дуже важливо, щоби бджоли в цей час могли знаходити хоча б невелику кількість нектару — це підтримує їх в активному стані. Такі стимулюючі пізньолітні та осінні взятки сприяють нарощенню маси молодих бджіл.При недостатніх запасах корму на зиму пасічникам доводиться згодовувати комахам цукровий сироп. Готують його так: в одному літрі доведеної до кипіння води розчиняють кілограм цукру, охолоджують розчин до температури 35-40 градусів і на ніч дають сім’ям в годівничках приблизно по 3-4 кг. Його швидко знаходять бджоли та переносять до гнізда, видаляючи з сиропу зайву воду, збагачують його ферментами, тобто працюють над його переробкою так, як і над нектаром. Через 1-2 доби, а інколи навіть наступного дня сироп дають знову — і так доти, доки запаси корму не будуть доведені до мінімальної норми (16-18 кг).Переробляючи сироп, бджоли затрачають багато сил і дуже слабнуть, тому додатковий корм краще давати в першій половині серпня, щоб у його переробці узяли участь літні бджоли, які все одно не доживуть до зими. Цю роботу можна полегшити і водночас поліпшити якість корму, якщо додати в сироп небагато, хоча б третину, меду. Поповнювати запаси можна і наприкінці серпня, якщо стоїть тепла погода. Дуже важливо, щоб бджоли в цей час споживали той корм, що приносять, а не із запасів, накопичених на період зимівлі. Давати цукровий сироп доводиться й тоді, коли заготовлений мед має великий уміст мінеральних солей, що викликають у бджіл кишкові розлади. Зазвичай це відбувається, коли в роботу йде так званий падьовий мед, який бджоли збирають із солодких виділень тлі та інших сисних комах. Цей мед темний, з зеленкуватим відливом, густий і в’язкий. Навіть його незначна наявність у квітковому меді шкідлива для бджіл, особливо взимку, коли вони позбавлені можливості вилітати, щоб звільнити кишківник, тому на зиму такий мед із гнізда видаляють. Для людини ж такий мед вважається дуже корисним.