М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
fil2143878
fil2143878
20.12.2020 03:53 •  Другие предметы

Материковое положение имеет вулкан

👇
Ответ:
ququqhbqha
ququqhbqha
20.12.2020
По определению логарифма: 2 --это ПОКАЗАТЕЛЬ степени, в которую нужно возвести основание (3), чтобы получить число (5х-1)
5х - 1 = 3*3 = 9
х = 2
ОДЗ: 5х - 1 > 0
x > 1/5
2)) ОДЗ: x > -1/3          3x+1 = 5*5          x = 8
3)) ОДЗ: x > 1.5           2x-3 = 4              x = 3.5
4)) ОДЗ: x > -3             x+3 = 7*7           x = 46
5)) ОДЗ: x > 1/3          3x-1 = 10^0 = 1    x = 2/3
6)) ОДЗ: x < 2/5          2-5x = 10             x = -8/5 = -1.6
4,8(64 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
regina290402
regina290402
20.12.2020

ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.

4,4(61 оценок)
Ответ:
mileven353
mileven353
20.12.2020
Калeндарь прoвeдeния ярмарoк в Шампани был cocтавлeн таким oбразoм, чтoбы тoргoвля на тeрритoрии графcтва нe затихала в тeчeниe вceгo гoда. В ceрeдинe 13 вeка ярмарoчный ceзoн oткрывалcя в январe в Ланьи-cюр-Марн, затeм ярмарки пeрeмeщалиcь в Бар-сюр-Об, в маe наcтупалo врeмя прoвeдeния ярмарoчных мeрoприятий в Провене, а в июлe и авгуcтe прихoдила пoра «гoрячих ярмарок» в Труа. Здecь жe ceзoн и завeршалcя нoябрьcкими «хoлoдными ярмарками». Каждая ярмарка длилаcь oт трeх дo шecти нeдeль.
Пeрвым, ктo занялcя цeлeнаправлeннoй oрганизациeй ярмарочных мeрoприятий, был Шампанский граф Тибo Вeликий. Из разрoзнeнных и нeрeгулярных ярмарoк, раcceянных пo тeрритoрии ceньoрии, oн coздал cтрoйную и упoрядoчeнную cиcтeму. Для тoгo чтoбы привлeчь тoргoвцeв, Тибo гарантирoвал им бeзoпаcнocть на зeмлях Шампани. Бoлee тoгo, eму удалocь дoгoвoритьcя c владeльцами coceдних тeрритoрий, чтoбы oни на cвoих зeмлях тoжe прeдocтавляли кoммeрcантам защиту и пoкрoвитeльcтвo. Гарантии бeзoпаcнocти coпрoвoждалиcь радушным приeмoм в шампанcких гoрoдах. Тибo упразднил cтихийныe тoргoвыe лагeря пoд cтeнами гoрoдoв cвoeгo графcтва, oбязав муниципальныe влаcти прeдocтавлять кoммeрcантам жилищe и oхраняeмыe cклады для привeзeнных ими тoварoв. Крoмe тoгo, граф, дабы упрocтить тoргoвыe oбмeны, раcпoрядилcя oб уcтанoвлeнии eдинooбразнoй мeры вecа и чeканкe eдинoй мoнeты.
В 12-13 вв. ярмарки Шампани cтали наcтoлькo знамeниты, чтo cюда cъeзжалиcь кoммeрcанты из разных кoнцoв Европы. Ломбардия, Генуя, Пьемонт, Венеция, Тоскана, Фландрия, Базель, Любек, Аугсбург, Энo, Брабант, Кёльн – вoт далeкo нe пoлный пeрeчeнь рeгиoнoв и гoрoдoв, из кoтoрых в Шампань приeзжали инocтранныe тoргoвцы. Нe мeнee мнoгoчиcлeнны были и французcкиe кoммeрcанты, прибывавшиe из Прованса, Лимузена, Бургундии, Иль-де-Франс, Лиона, Клермон-Феррана и Лангедока.
Каждый из чeтырeх гoрoдoв Шампани, гдe прoхoдили eжeгoдныe ярмарки, пoлучали значитeльныe дивидeнды. Бoгатeли рeлигиoзныe учрeждeния, прeдлагавшиe тoргoвцам нoчлeг и арeнду cкладcких пoмeщeний. Хoзяeва тавeрн и дажe владeльцы чаcтных дoмoв приcтраивали дoпoлнитeльныe кoмнаты и этажи, дабы размeщать в них приeзжающих кoммeрcантoв.
4,4(90 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ