Ле́бедь — созвездие северного полушария неба. Яркие звёзды образуют характерный крестообразный рисунок — астеризм Северный крест, вытянутый вдоль Млечного Пути. У древних людей он ассоциировался с летящей птицей: вавилоняне называли созвездие «лесной птицей», арабы — курицей.
Скорпио́н (лат. Scorpius) — южное зодиакальное созвездие, расположенное между Стрельцом на востоке и Весами на западе целиком в Млечном Пути, граничит со Змееносцем на севере и Жертвенником на юге. Солнце входит в созвездие Скорпиона 23 ноября, но уже 29 ноября покидает его (это созвездие Солнце проходит за самое короткое время)[1], чтобы на 20 дней перейти в незодиакальное созвездие Змееносца. Множество ярких звёзд обрисовывает голову, тело и хвост «скорпиона». Наиболее яркие звёзды: Антарес — 0,8m, Шаула — 1,6m и Саргас — 1,9m.
Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.
Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.
