Кажуть, якби з планети Земля вилітав на інші планети якийсь вигаданий зореліт, то його обов’язково спорядили б картиною Леонардо да Вінчі “Джоконда”. Це для того, щоб люди на іншій планеті могли мати уявлення про нашу культуру, про духовність. Але ж картина була написана 1503 року!
Невже за цей час нічого кращого людство не придумало? Пройшло більш ніж 500 років!
Мені здається, що є багато нових творів мистецтва, науки, які можна було б показати інопланетянам. Але з іншого боку, якщо вже 500 років люди зачаровуються Джокондою, то в ній
є щось величне й загадкове. Напевне, усе, що створили люди (пам’ятники, музеї, ракети, хмарочоси), – це історія, і її потрібно берегти. Бредбері застерігає нас від надмірної самовпевненості. Прогрес – це добре, але не треба забувати про небезпеку від швидкого розвитку цивілізації.
По телевізору іноді я бачу, як люди нищать нашу природу. Зрубують дерева, а від цього змінюється рельєф. І це небезпечно. Люди викидають дуже багато сміття, яке шкодить землі. Навіть їжа тепер стала не справжньою, а порошковою.
В оповіданні “Усмішка” показано, як люди засуджують цивілізацію, бо вона принесла їм багато горя. Ми маємо зберегти все те добре, що зробили люди на нашій планеті, і маємо не допустити знищення нашої природи та Всесвіту.
Мільйон років тому Homo sapiens ще не існувало. Вочевидь, було кілька різних видів людей. Наприклад, Homo heidelbergensis, який був схожий з Homo erectus і сучасну людину, але мав більш примітивну анатомію, ніж пізні неандертальці.
Протягом останніх 10 000 років в житті людства відбулися значні зміни, і організму людини довелося чимало адаптуватися.
Сільськогосподарська революція змінила раціон людини і призвела до проблем зі здоров'ям, для вирішення яких нам довелося застосувати науку. Наприклад, ми навчилися лікувати діабет інсуліном.
Зовнішній вигляд людини теж змінився, люди стали товстішими, а в деяких регіонах і вищими на зріст.
Отже, цілком можливо, що згодом ми могли б і зменшитися в розмірах, щоби споживати менше енергії і вміщатися на нашій перенаселеній планеті, вважає Томас Майлунд, доцент біоінформатики в Орхуському університеті в Данії.
Комп'ютер допомагає продавцю обчислити вартість покупки в супермаркеті, адже спеціальний пристрій зчитує код товару і передає його в комп'ютер, той визначає ціну товару та додає її до вартості покупки.
Комп'ютер допомагає перукареві підібрати та моделювати зачіску.
Комп'ютер допомагає модельєру розрахувати викройку одягу, розробити одяг.
Комп’ютер допомагає льотчику керувати літаком.
Комп’ютер допомагає бібліотекарю визначити місцезнаходження потрібної книжки, зберігає інформацію про книжки в бібліотеці, на якій полиці вони знаходяться, кому які книжки видано і коли їх потрібно повернути.
Комп’ютер допомагає касирові провести касові операції, обслуговує банкомати, платіжні ссистеми.