Вода НЕ РАСТВОРЯЕТ глину... Она состоит в основном из каолинита, химический состав которого :оксид алюминия (Al2O3) 39,5%, диоксид кремния (SiO2) 46,5%, вода (Н2О) 14,0%. SiO2, кстати известен нам более как кварцевый песок, что на пляже...Лежит он там себе и не растворяется... То же можно сказать и о оксиде алюминия. А добавляя в глину воду, мы просто достигаем ее большей пластичности.Если же воды добавить ОЧЕНЬ много, то получим СУСПЕНЗИЮ (СУСПЕНЗИИ - дисперсные системы, в которых твердые частицы дисперсной фазы находятся во взвешенном состоянии в жидкой дисперсионной среде). Ускорить процесс пластификации глины можно добавлением поверхностно-активных веществ (таких, как мыло, а вообще - их очень много) и интенсивным перемешиванием.
Рельєф— це результат постійної взаємодії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. Наслідком перших є вертикальні зміщення земної кори, наслідком других — вивітрювання, руйнування гірських порід, перенесення, відкладення та перевід кладення продуктів вивітрювання. Внутрішні і зовнішні процеси діють на земну поверхню одночасно, але з різною інтенсивністю в часі й просторі. Перевага внутрішніх процесів над сукупним впливом зовнішніх сил спонукає до тектонічних підняттів, приводить до висхідного розвитку рельєфу, для якого характерне збільшення абсолютних і відносних висот, глибини розчленовування, крутості схилів. Приклад висхідного розвитку рельєфу-' високогірний тип рельєфу, властивий молодим горам (Альпам, Гімалаям). Перевага зовнішніх факторів веде до руйнування рельєфу, до його спадного перетворення: зменшення абсолютних і відносних висот, появи ввігнутих форм схилів тощо. У гірських країнах, де відбувається спадне перетворення, гори мають середні висоти, наприклад, Урал, Аппалачі, Капські гори. Середньовисотні гори, знижуючись, переходять у низькогірський тип рельєфу. Наприклад, окремі масиви Казахського дрібносопковика. На кінцевій стадії спадного перетворення рельєфу формується майже рівнина.
Основна думка: «щоб вічно жили такі дорогі родові наші звичаї і гнулися в нас від достатку столи» (заклик знати і шанувати родові звичаї).
Художні засоби.
Епітети: впливи чужі, краси таємничої, розміренім цокоті, отакенна гора, мови чарівничої, щиро бажаю, вічно жили.
Постійні епітети: святковим столом.
Уособлення: все аж очі вбира, вічно жили родові звичаї, гнулися від достатку столи.
Метафора: вдарим чолом, у святі душі.
Риторичний оклик: «Пригадую: скільки краси таємничої у Щедрому вечорі, святі душі!».
Кількість строф: шість.
Рими: звичаї – таємничої, чужі – душі, цокоті – покуті, саней – дітей, крученики – вареники, вбира – гора, настачити – бачите, рідні – ні, не ледачими – бачили, чолом – столом, чарівничої – звичаї, жили – столи