объяснение:
1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.
2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.
3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.
4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.
5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.
Духовность — свойство психики человека, состоящее в преобладании нравственных и интеллектуальных интересов над материальными. Духовно богатый человек характеризуется высокой культурой, готовностью к самоотдаче и саморазвитию. Его духовные потребности побуждают его размышлять о вечных ценностях бытия, смысле жизни. Духовность — это ответственность человека за себя, свои поступки, судьбу Родины.
Духовную жизнь общества образуют такие начала, как нравственное, познавательное и эстетическое. Эти начала порождают мораль и религию, науку и философию, искусство и творчество. Духовной жизни человека и общества соответствуют такие виды духовной деятельности, как религиозная, научная, творческая. Этим видам деятельности соответствуют и три идеала ценностей, к которым стремится личность:
истина — адекватное отражение действительности субъектом, воспроизведение ее таковой, какова она есть вне и независимо от сознания;
добро — общее оценочное понятие, обозначающее позитивный аспект человеческой деятельности, противоположность злу;
красота — совокупность качеств, доставляющих наслаждение взору и слуху человека.
Человек руководствуется в силу своей образованности и воспитанности множеством ценностей, созданных предшествующими поколениями. Истинное богатство человека заложено в его духовном мире.
Объяснение: