Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона. Один із основоположників європейської філософії нарівні з Піфагором, Парменідом і Сократом.Народження
пр. 428–427 ДРХ[1]
Стародавні Афіни, Афінський морський союз[2]
Смерть
пр. 348–347 ДРХ
Стародавні Афіни, Афінський морський союз
Громадянство (підданство)
Стародавні Афіни[3]
Національність
греки
Знання мов
давньогрецька мова
Ім'я при народженні
дав.-гр. Αριστοκλής
Діяльність
епіграматист, поет
Основні інтереси
риторика, мистецтво, література, епістемологія, право, чесноти, політика, освіта, сім'я, мілітаризм
Значні ідеї
реалізм
Вплинув
майже вся західна філософія, Арістотель, Святий Августин, неоплатонізм, Цицерон, Плутарх, стоїцизм, Ансельм, Макіавеллі, Декарт, Томас Гоббс, Лейбніц, Мілль, Шопенгауер, Ніцше, Гайдеґґер, Арендт, Гадамер, Хомеїні, Рассел і багато інших філософів та теологів
Літературний напрям
Платонізм
Зазнав впливу
Сократ, Гомер, Гесіод, Арістофан, Езоп, Протагор, Парменід, Піфагор, Геракліт, орфізм
Вчителі
Сократ[4], Феодор Кіренський і Hermogenesd
У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубри, лосі, олені, сарни (козулі), зайці, різноманітні мишовидні. Хижі — вовки, лисиці, рисі, тхори, куниці. Всеїдні: свині, борсуки, вивірки, їжаки. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри.
Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, вивільги, лелеки, журавлі, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є орябки, глухарі, тетеруки, сови, дятли.
З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу (понад 30 видів): щука, карась, лящ, чехоня, річковий вугор та ін. У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.
Комашиний світ репрезентують жалкі кровосисні й паразитичні (ґедзі, комарі), шкідники лісу: шовкопряди сосновий і непарний, короїди, вусачі.
Філософська новела (твір короткий за обсягом, має одного головного героя – Кандату; розповідається про два епізоди з його життя; сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття – сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму, відповідальності за свої вчинки)