Цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризується гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників.
У всьому світі серед пацієнтів з цукровим діабетом приблизно 90-95 % – пацієнти з цукровим діабетом 2 типу.
Проте, кількість людей з недdiabetіагностованою патологією реально перевищує у 3-4 рази кількість виявлених пацієнтів. Відповідно до даних світової статистики, кожні 13-15 років кількість людей з цукровим діабетом подвоюється. Аналогічна тенденція гається і в Україні.
Потрібно пам’ятати, що хронічна гіперглікемія при цукровому діабеті супроводжується ураженням, дисфункцією або недостатністю різних органів та систем, зокрема, очей, нирок, нервової системи, серця та кровоносних судин. Особливо небезпечним є виникнення інтеркурентних захворювань на тлі цукрового діабету.
Раб-должник в Древней Греции как и в Древней Вавилонии считался собственностью, вещью господина. В Древней Вавилонии права попавших в рабскую зависимость за долги вавилонян были защищены законом. Земля у него не отбиралась, он по-прежнему оставался владельцем своей собственности. Законы называют члена семьи должника, отрабатывающего долг в хозяйстве заимодателя, не рабом, а заложником. Вавилонянин, поступающий в рабство для отработки долга, в отличие от раба-чужеземца не мог быть убит или продан, а через три года раб-вавилонянин получал свободу. Дети такого раба не становились автоматически рабами.
В Древней Греции с рабом-должником хозяин мог делать все-что захочет, даже продать на чужбину, но не имел права убивать. В Древней Греции раб-должник лишался гражданства и земли. Однако срок пребывания в рабстве ограничивался пятью годами. Раб-должник при этом имел некоторые права в отличие от обычного раба.
Получается, что положение рабов-должников в Древней Греции и Древней Вавилонии были очень похожи, но лучше положение раба-должника было в Вавилонии из-за меньшего срока нахождения в рабстве, невозможности продажи такого раба и сохранении у должника прав собственности на имущество и землю.
Цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризується гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників.
У всьому світі серед пацієнтів з цукровим діабетом приблизно 90-95 % – пацієнти з цукровим діабетом 2 типу.
Проте, кількість людей з недdiabetіагностованою патологією реально перевищує у 3-4 рази кількість виявлених пацієнтів. Відповідно до даних світової статистики, кожні 13-15 років кількість людей з цукровим діабетом подвоюється. Аналогічна тенденція гається і в Україні.
Потрібно пам’ятати, що хронічна гіперглікемія при цукровому діабеті супроводжується ураженням, дисфункцією або недостатністю різних органів та систем, зокрема, очей, нирок, нервової системи, серця та кровоносних судин. Особливо небезпечним є виникнення інтеркурентних захворювань на тлі цукрового діабету.