Я – справжній патріот! Я пишаюсь тим, що ти, Україно, моя рідна земля, моя ненька. Ти виростила і виплекала мене, як матір. Щодня, щохвилини вносиш в мою душу свої звичаї, традиції, культуру – своє багатство. Нема ніде полів щедріших, лісів густіших, річок прозоріших, повітря чистішого та неба синішого! Ти – велика, сильна, та могутня країна, що доводиш уже упродовж тисячоліть: від Запорізької Січі до сьогодення. Що там, уже більше десятиліття ти по праву звешся Державою, так-так, саме державою з великої літери. І я обіцяю, що роблю і буду робити все можливе, для того щоб ти, щонайменше, через століття стала наддержавою! Сьогодні я звичайна школярка. В моїх силах лише малі звершення на шляху до твого піднесення але, як ми всі знаємо: велике починається з малого. Моє мале почалося з того, що декілька років тому на найвідомішому відеохостинзі в Інтернеті я побачила відео з назвою на англійській мові “ Яка вона Україна? ”. Як виявилось пізніше, це була вирізка з однієї британської документальної телепередачі. Ця відеоробота мене просто шокувала! Режисери, як навмисне, відзняли всі твої місця, якими, так би мовити, не можна пишатись. Але ж немає ідеалу! І я впевнена, що і у Великій Британії, і в Америці, взагалі, у всіх, навіть найрозвинутіших, державах є свої злачні місця. Так чому ж не показати іноземному глядачеві твої золоті поля в пшеничному колоссі, глибокі води Дніпра, червону калину на красивій вишиванці чи просто “ Кобзаря ”, автор якого, твоя гордість, Тарас Шевченко, відомий у всьому світі. На жаль, за кордоном про тебе склалася хибна думка і я поставила перед собою ціль: довести всім, що ти – найкраща! Зараз я голова волонтерського загону в моїй школі. Ми проводимо різні агітаційні заходи, закликаючи охороняти та берегти навколишнє середовище, приймаємо участь у благодійних акціях чи просто допомагаємо самотнім людям похилого віку. І я закликаю робити це кожного! В майбутньому я хочу стати великим політиком, щоб робити все можливе і неможливе для твого подальшого розквіту, моя рідна земле! Мої друзі мене запитують:” Тобі це дійсно потрібно?” “Звісно! Це потрібно не тільки мені, це потрібно кожному з нас!”- відповідаю я без крапельки сумніву. Я закликаю всіх прославляти та возвеличувати тебе, плекати та піклуватись про тебе. А найголовніше – обрати вільний шлях в своєму житті, нести та творити тільки добро, адже одну гілочку легко зламати, а жмуток єдності не зламає ніхто. Тому що майбутнє всіх нас – твоє майбутнє! Обіцяю тобі, моя Батьківщино, що ми всі об’єднаємо свої сили, зробивши тебе ще більш могутньою державою. І через п’ятдесят років до тебе їхатимуть з усіх куточків планети як в культурний, економічний та географічний центр світу, потім з гордістю промовляючи: ”Я був в Україні!” З любов’ю, твоя сорокавосьмимільйонна дитина!
Рассказ от имени египтянина
Я простой ремесленник. Я делаю папирус из тростника — он очень востребован в храмах и школах. Моей жене наступил срок рожать, и сегодня я собрался в святилище богини Бастет, чтобы принести богине подношение. С ее защитой роды непременно пройдут успешно. Конечно, я видел много раз этот великолепный храм, но каждый раз не устаю поражаться его красоте. Он целиком, за исключением входа, как бы лежит на острове, образованном между двумя водными каналами прокопанными от Нила. Сам храм окружен стеной, украшенной рельефами, за которой растет роща с могучими деревьями. Перед входом в храм установлены ряды статуй, а огромный гранитный портал входа расположен в конце дорожки, как бы разделяя два гигантских пилона со статуями богини и фараонов. За входом расположен открытый двор с рядом колонн, а за ним закрытые залы. Храм уже несколько раз достраивался и теперь в нем есть вестибюль, два зала и огромный зал с колоннами. Когда заходишь в него, аж дух захватывает. В нем заключено все величие богини Бастет. Дальше меня не пустят, к статуе богини могут входить только жрецы. Они и передадут ей мои мольбы о защите и преподнесут мои скромные подарки.
возможность игрока набрать одно очко броском в корзину без помех
Объяснение: