Nie oglądaliśmy tego ciekawego filmu.
Nie lubię kwaśnych jabłek.
Nie przeczytałem tego artykułu.
Nie odwiedzamy nowego miasta.
Nie rozumiem twojej radości.
Nie widzieliśmy na wystawie tych rasowych psów.
Nie widzimy tego jeziora.
Klasa nie zdała bardzo trudnego egzaminu.
Nie rozumiesz swoich błędów.
Po egzaminie nie oddaliśmy podręczników.
Nie poznaliśmy nowych lektorów.
Nie wymyślamy nowych projektów.
Nie rozumiemy waszych pytań.
Nie znam tych dziewczyn.
Nie oglądamy naszej dzielnicy.
Nie poprawiliśmy waszych prac.
Nie odwiedzamy chorych koleżanek.
Объяснение:
«Два найважливіші чинники, які формують ідентичність – це передусім освіта і книжка» – Антоняк
Київ – На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.
Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт.
«Українська мова посідає надзвичайно важливе місце, і ми розуміємо, що без української мови не може бути України. Тому українська мова лежить в основі української державності й це додає особливого наголосу на важливості підтримки української мови», – наголосив КвіЗа словами міністра, нині серед громадян України, які представляють різні нації, зростає кількість тих, хто цікавиться мовою і культурою України, та й сама українська мова дивує розмаїттям, визнав міністр.т.
Объяснение:
В последний день занятий перед зимними каникулами учительница задала задание: описать самый счастливый день каникул.
Главный герой- мальчик-подросток начинает свои каникулы с большой ссоры родителей прямо в новогоднюю ночь. Несколько дней мальчик не мог помирить родителей, хотя очень старался: прибирал в доме, делал зарядку, даже закалялся. В доме было тихо и спокойно, но родители не разговаривали между собой.
И тогда мальчик решил создать стрессовую ситуацию, подстроил всё таким образом, будто его похитили, а сам ночевал у своего друга Женьки. Родители страшно испугались, они бегали по всем друзьям и одноклассникам, ходили в милицию, искали ребенка по всему городу. Конечно, в горе они забыли про свои обиды и ссору и... помирились.
Тогда мальчик "нашелся". В дома снова стало уютно, тепло и спокойно. Но в сочинении, заданном учителем, главный герой ничего не писал об этом случае, он написал, что в свой самый счастливый день он ходил в галерею.
Главная масл - нужно дорожить чувствами близких людей, беречь их и свою семью.
Главные герои
Мальчик- рассказчик
папа мальчика
мама мальчика
Валентина Георгиевна - учительница
Женька - Могила, друг мальчика
Объяснение: