ответ:XIст. у Київській Русі в обігу були так звані „київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150г. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й „новгородські гривни”. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240г. Перехідною від „київської” до „новгородської” була „чернігівська” гривна, за формою дуже близька до „київської”, а за вагою — до „новгородської”. Але найцікавіша форма у „волзької” гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і „татарські гривні”, що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.Невдовзі після хрещення Володимиром Русі, розпочалося монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т.зв. „златники” та „срібляники” — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб.
При подводном взрыве в эпицентре возникают высокоинтенсивные волны, т.е. быстро чередующиеся сжатия и разряжения, которые с большими скоростями распространяются в ок-ружающем эпицентр водном пространстве. Ко-лебания давления в волне достигают достаточно больших значений. Относительно крупные жи-вые организмы, попадающие в область интен-сивной взрывной волны подвергаются чере-дующимися сжатиям и разряжениям, что может приводить к нарушению функций их жизнедеятельности. Особенно такие периодические давления опасны рыбам с плава-тельными пузырями или иными закрытыми газовыми объёмами
При подводном взрыве в эпицентре возникают высокоинтенсивные волны, т.е. быстро чередующиеся сжатия и разряжения, которые с большими скоростями распространяются в ок-ружающем эпицентр водном пространстве. Ко-лебания давления в волне достигают достаточно больших значений. Относительно крупные жи-вые организмы, попадающие в область интен-сивной взрывной волны подвергаются чере-дующимися сжатиям и разряжениям, что может приводить к нарушению функций их жизнедеятельности. Особенно такие периодические давления опасны рыбам с плава-тельными пузырями или иными закрытыми газовыми объёмами
ответ:XIст. у Київській Русі в обігу були так звані „київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150г. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й „новгородські гривни”. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240г. Перехідною від „київської” до „новгородської” була „чернігівська” гривна, за формою дуже близька до „київської”, а за вагою — до „новгородської”. Але найцікавіша форма у „волзької” гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і „татарські гривні”, що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.Невдовзі після хрещення Володимиром Русі, розпочалося монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т.зв. „златники” та „срібляники” — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб.