19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів.
Необходимость разработки и принятия данного законопроекта определяется статьями 189 и 330 Трудового кодекса Российской Федерации и статьей 26 Федерального закона "О железнодорожном транспорте в Российской Федерации".
В соответствии с требованиями статьи 330 Трудового кодекса Российской Федерации дисциплина работников, труд которых непосредственно связан с движением транспортных средств, регулируется положением (уставом) о дисциплине, устанавливаемым федеральным законом.
Соблюдение дисциплины труда работников железнодорожного транспорта имеет важное значение в силу того, что ее нарушение может повлечь за собой крайне тяжелые транспортные происшествия (аварии, катастрофы, гибель людей). Поэтому к работникам, непосредственно связанным с движением железнодорожного подвижного состава, предъявляются более высокие требования и для них должны быть установлены более жесткие дисциплинарные санкции за неисполнение или ненадлежащее исполнение трудовых обязанностей, включая дополнительные основания для увольнения за грубое нарушение требований по обеспечению безопасности движения железнодорожного подвижного состава, если это нарушение повлекло за собой транспортные происшествия либо заведомо создавало реальную угрозу наступления таких последствий.
Настоящий законопроект подготовлен с целью создания условий в области регулирования дисциплины труда указанных работников.
Законопроект устанавливает особенности правового регулирования дисциплины труда этих работников, в частности, предусматриваются обязательные правила их поведения, трудовые обязанности, особые условия соблюдения трудовой дисциплины и меры дисциплинарного воздействия в случае нарушения таких условий, а также основания применения и виды поощрений.
Принятие законопроекта в области регулирования дисциплины труда работников железнодорожного транспорта, непосредственно связанных с движением железнодорожного подвижного состава, позволит повысить уровень безопасности движения поездов и эксплуатации транспортных и иных технических средств на железнодорожном транспорте.
Реализация данного законопроекта не потребует дополнительных расходов из федерального бюджета.
С принятием законопроекта Положение о дисциплине работников железнодорожного транспорта, утвержденное постановлением Правительства Российской Федерации от 25 августа 1992 г. N 621, подлежит признанию утратившим силу.
Объяснение:
Вот думаю что
и там уже ответить не могу, задание II
1 а, в, б
2 в
3 б
4 в
5 а
6 б