Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Объяснение:
Удачи.
Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Объяснение:
Удачи.
Размышляя о “доме будущего” в голове рисуется, по истине, фантастическая картинка. Это больше напоминает выставку самой современной техники и оборудования, которая работает в полностью автоматическом режиме. А человеку остается лишь отдавать команды, и все происходит по первому требованию.
Сам дом – это тоже большой компьютер или, даже, робот, который отвечает за все процессы внутри себя. Он контролирует включение и выключение света, подачу тепла, расход воды. Частично, такие примеры уже есть и в нашем настоящем, но пока они на начальной
стадии развития. Да и ограничивать свои мечты только энергосберегающими технологиями, как-то мелковато.
Если уж автоматизация, то по полной программе.
В “доме будущего” все будет загораться, включаться и изменяться по одному хлопку в ладоши или по голосовой команде. Например, зашел в дом, хлопнул, и в прихожей загорелся свет. Хлопнул два раза, свет погас.
На кухне произнес “Кофе” или “Бутерброд”, соответствующие приборы ожили и начали готовить по желанию хозяину.
Лучше всего по такому принципу будут работать телевизоры. Не надо искать вечно исчезающий пульт. Плюхнулся на
диван, скомандовал “Телевизор.
Такой-то канал” и все – сиди и смотри. Переключение между кнопками тоже при голоса. Это ли не рай?!
Самое прекрасное, что в “доме будущего” вообще ничего делать будет не надо. Пыль сама протирается, посуда моется, пол пылесосится, обед готовится – это мечта любой домохозяйки. Все свободное время, а его будет предостаточно, можно потратить на себя любимую.
Конечно, многие скажут, что человек станет толстым и некрасивым, если за него все-все будут делать машины. Может быть и так, но только не в “доме будущего”. Ведь в нем будет все необходимое для поддержания физической формы – сверхсовременные массажеры, тренажерный зал, бассейн.
А как вы хотели? “Сверхумный дом” должен быть еще и “сверхкомфортным”. Конечно, это не “хрущевка” с площадью в 20 квадратных метров. И это даже не те квартиры и коттеджи, которые сейчас называют элитными.
По сравнению с “домом будущего” все они – хижины.
“Дом будущего” можно будет нарастить. А почему нет? Вот пришли гости, много гостей, а на всех мест не хватает.
Задал необходимую программу и через какое-то время появились пару дополнительных комнат. Не понятно, как это будет осуществляться технически, но такое точно может быть.
Конечно, многие скажут “фантастика” и “такого не может быть”. Ну да, когда-то люди не верили и в космические полеты, в компьютеры, лазеры и т. д. Даже сотовые телефоны казались чем-то сверхъестественным, а теперь они есть, даже, у каждого ребенка.
Объяснение: