Питання про Бойовий прапор військової частини сучасних ЗС України постало з самого початку їхнього існування. Наказом міноборони у 1992 р. для узагальнення пропозицій та підготовки матеріалів щодо військової символіки було створено робочу комісію, яка розробила відповідний зразок. За цим проєктом Бойовий прапор мав являти собою синьо-жовте полотнище з символом ЗС України (синій щит з тризубом) у центрі, котрий оточував вінок з листя дуба та гілок калини.
У жовтні 1993 р. колегією МОУ були затверджені проєкти прапора військової частини ЗС України та прапорів видів Збройних Сил України. При цьому полотнище Бойового прапора вже мало бути малиновим, а не синьо-жовтим. Зазначені прапори передбачалося затвердити постановою ВРУ. Проте попри зусилля військового відомства згадана постанова так і не була ухвалена. Утім, було розпочато виготовлення Бойових прапорів та їх вручення військовим частинам.
Объяснение:
Арам Ильич Хачатурян родился в 1903 году близ города Тифлис. Увлекаясь музыкой с детства, уже в школьные годы играл на инструментах. Серьезно музыкой начал заниматься лишь после совершеннолетия, так как родители композитора были против его увлечения музыкой.
Приехав в Москву, поступил в Московский университет (МГУ им.Ломоносова), но, не проучившись там и года, поступил в музыкальное училище им.Гнесиных, где, помимо фортепиано, Хачатурян играл на виолончели. Сразу же после окончания училища он поступает в Московскую консерваторию, которую заканчивает с отличием. В студенческие годы им было создано большое количество произведений, например, Симфония №2 ("Симфония с колоколом"), концерты для фортепиано, скрипки, виолончели. В послевоенное время Хачатурян начинает писать музыку к фильмам, создает балеты "Спартак", вторую редакцию балета "Гаянэ", выступает во многих городах СССР в качестве дирижера.
Умирает композитор в Москве в возрасте 74 лет.