Хронические заболевания, вегето-сосудистая дистония, астения, расстройства желудочно-кишечного тракта – причины снижения мотивации к обучению. Частые инфекционные заболевания приводят к снижению успеваемости, социальной дезадаптации.
Часто болеющие дети
Когда человек (не только школьник) не может справиться с какими-либо проблемами, организм начинает «защищаться», например, болеть. Переживание неуспеха проявляется не только в сниженном настроении, но и в различных заболеваниях.
В отечественной медицине часто болеющим считается ребенок, который переносит ОРВИ четыре и больше раз в год. Длительно болеющие (по 10-14 дней) тоже могут быть отнесены к этой группе. Более всего банальным простудам подвержены младшие школьники, особенно первоклассники. Порой часто болеющих среди них бывает больше половины. Ко второму классу количество часто болеющих простудами падает, зато у многих острые заболевания переходят в хронические формы.
Высокая заболеваемость среди школьников должна настораживать медиков, родителей и педагогов. Она влияет на учебный процесс и успешность освоения знаний как каждым учеником, так и класса в целом. Любое хроническое заболевание может спровоцировать проявление школьной дезадаптации – как в виде снижения успеваемости, так и в виде нарушенных отношений со сверстниками. Болеющие дети выпадают из коллектива, связи с одноклассниками либо не устанавливаются, либо оказываются очень слабыми, т.к. за время, пока ученик не посещал занятия, в школе происходили какие-либо события, которые повлияли на взаимоотношения ребят.
Конституционный тип
Частым заболеваниям подвержены дети определенных конституционных типов.
Депрессивный тип. Ребёнок часто жалуется на плохое самочувствие, живёт с гримасой боли и страха на лице, удерживает внимание семьи «благодаря» бесконечным болезням. Такие дети вечно чем-то недовольны, по малейшему поводу, а то и без оного начинают плакать. Их рассказы, игры, рисунки изобилуют катастрофами, чёрными и красными красками. У них оказались не сформированными физические и эмоциональные границы.
Невротический тип. Эти дети гиперактивны, часто получают травмы, могут иметь к первому классу не одно сотрясение мозга, совершают массу непроизвольных движений. У них велико чувство тревоги, поэтому наблюдаются повышенный мышечный тонус и локальные зажимы, связанные с высокой возбудимостью мозга.
Астенический тип. Дети, страдающие расстройствами вегетативной нервной системы. Они быстро утомляются, при малейших неприятностях падают в обморок, зависимы от погоды: ветер, дождь или жара вызывают у них мучительные головные боли.
Личностные особенности школьника также могут оказывать влияние на возникновение заболеваний и школьную дезадаптацию. Например, высокий уровень тревожности, гиперответственность, высокая или низкая самооценка, стремление быть первым и неумение преодолевать неудачи, низкая учебная мотивация, несформированность коммуникативных навыков, неумение распознавать чувства других людей и выражать свои.
2. Соревнования по лыжным гонкам
5. Спуск по снежному склону на доске с загнутыми концами
8. Что наносят на лыжи для того, чтобы лучше скользили
9. Начало лыжных соревнований
10. След, накатанный лыжами
11. Обувь лыжника
12. Быстрый съезд с горы
15. Что нужно одевать под лыжные ботинки?
По вертикали
1. Конец спортивного соревнования
который применяют на прямом, довольно крутом подъёме
4. Использует лыжник, чтобы не замерзли руки
6. Плотная корка снега на поверхности
7. Возвышение, снежный холм, с которого катаются на лыжах
10. Человек, использующий лыжи для различных задач
Объяснение:ВОТ ЛОВИ
Объяснение:
Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.