Я очень люблю наш школьный двор. Это не просто площадка, это центральное место всех событий школьной жизни. Ведь задумайтесь: куда бегут школьники в теплую погоду обсудить на переменках свои дела? Во двор школьный двор - это необычайно интересное место для наблюдений. Давайте посмотрим. Вот звенит звонок со второго урока - все во двор. И начинается: кто в резиночки прыгать, кто цветы на клумбах поливать, кто обсуждать, справедливо ли ему лоставили оценку, а кто из старшеклассников и... покурить. Все заняты, ведь двор большой, всем места хватает. Выходя из школы, мы видим справа и слева две цветущие клумбы, за которыми постоянно ухаживают. Если ученику захочется пятнадцать минут своего отдыха провести среди зелени, не выходя за пределы школьного двора, он может пройти за школу, в сад. Там растут фруктовые деревья, цветут кустарники, очень много сирени! Побегаешь среди этой красоты - и усталость как рукой снимает, можно снова приступать к урокам.Наш школьный двор прекрасен: он уютный, светлый и просторный. Я бы ни за что не променяла его на тысячи других школьны
Вищі класи відрізняються від нижчих тільки одягом, вимовою, манерами, освітою – і ці соціальні прірви можуть і повинні бути подолані. Талант Хіггінса і благородство Пікерінга дійсно роблять з квіткарки герцогиню, і це можна розуміти як символ майбутнього суспільного прогресу і розкріпачення, до якого закликали Шоу і його однодумці. Для утвердження в суспільстві справедливості, стверджує драматург, головне – перемогти злидні і неуцтво. Позбавлення Елізи від цих бід зміцнюють кращі якості особистості, притаманні їй і колись – порядність, почуття власної гідності, душевну чуйність, енергію. На менш сильні характери, начебто Дулиттла-батька, бідність діє руйнівно. Хіггінс, який в ході «експерименту» сприяв духовному звільненню Елізи, робив це ненавмисно, він не в силах стати вище чисто егоїстичних міркувань. Душевна черствість Хіггінса, нездатного на розуміння і повагу до Елізи, уособлює бездушність англійського суспільства, і в цьому трагізм фінальної ситуації п’єси.
я неахти з фызики сиводня последний звонок