Ivi, Okko, Megogo
Чи вірите ви у дива? Більшість людей, на мою думку, відповість на це питання ствердно. Хоча будуть і такі, що вважатимуть їх дурницею і нісенітницею. Мабуть, у них немає фантазії і вони досить нудні.
Повість Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» розрахована зовсім на інших читачів. Книга не досить звична. На перший погляд, вона надзвичайно проста і схожа на звичайнісіньку казку. Так, у ній багато казкових елементів: маленькі люди умпа-лумпи, водоспади, які змішують шоколад, телевізори, з яких роздають шоколад, тощо. Але, коли прочитаєш більше, поступово починаєш розуміти, що усе насправді набагато складніше. І пригоди, що сталися з Чарлі, та його друзями, зовсім не випадкові. Автор ненав'язливо розповідає дітям про те, чого не слід робити у житті. За зовні смішними пригодами дітей криється глибока мудрість. Адже Авґустус Глуп потрапив у механізм зовсім не випадково: йому слід було змінитися. Віолета Борегард, яка ніколи не розлучалася із жуйкою, мала дуже гарний урок, коли перетворилася на величезну чорницю. Вередлива дівчинка Верука, яку розбалували власні батьки, на мою думку, стане після повернення напрочуд спокійною і слухняною. А Майк Тіві, можливо, зрозуміє нарешті, що захоплення телевізором є шкідливим. Бо у дітей у голові тоді «стає пусто, гниє уява, мов капуста! Усі зникають почуття й таке тупе стає дитя, що не сприймає чарівні казки, фантазії й пісні!»
Чому містер Віллі Вонк подарував шоколадну фабрику саме Чарлі Бакетові? Тому що хлопчик був завжди вихованим, стриманим, добрим. А якою дивовижною була його щира дружба з дідусем! Приємно, що Чарлі так шанобливо ставився до свого дідуся.
Повість змушує замислитися над багатьма життєвими проблемами, на які дуже часто ми просто не звертаємо уваги. А було б непогано, коли б книгу прочитало якомога більше читачів. Може, тоді вони зможуть уникнути помилок у своєму житті.
Если не правильно, без обид
Що нам дає віра в чудеса? Песимісти кажуть, чтоот такої віри лише одне розчарування. Треба сподіватися і вірити тільки в себе верб реальні сили, оскільки чудес не буває, тому від такої віри одна боль.Но правда це? Коли людина вірить у диво, то, після того як воно трапляється, він відчуває величезне щастя від того, що з ним сталося особливе собитіе.Даже якщо воно незначне, все одно задоволення від дива величезна. А яквідомо, радіючи і отримуючи задоволення, людина зміцнює своє здоров’я, какфізіческое, так і психічне. До того ж, вірячи в чудо, ми і бачимо чудесанамного частіше, а значить, приводів для радості також набагато більше.
Объяснение:
Тому, якщо замислюватися над тим, потрібно або непотрібно вірити в чудеса, то відповідь, швидше за все, буде позитивним. Головне, не заграватися в свій вигаданий світ і не забувати, що навіть у казках феї іволшебнікі приходили тільки до тих, хто і самостійно намагався чогось тодобіться в житті. Завдяки вірі в чудо, людині набагато легше справлятися сосвоімі проблемами, оскільки він знає, що після самого темного часу всегданаступает світанок і станеться щось несподіване, дивовижне, щось, що меняетвсё в кращу сторону. А ті, хто переконують нас у безглуздості чудес, на самому делепросто не хочуть побачити позитивну сторону життя. Так, безумовно, кожному з насочень складно розчаровуватися. Але якщо не вірити в хороше, то це хороше винікогда не зможете відчути настільки сильно, щоб ваше життя сталанасищенной і цікавою. Тому між вірою і невір’ям у чудеса, напевно, все-таки краще вибирати перший, адже саме завдяки цьому, ви завжди будетенаходіть в собі сили рухатися далі і не здаватися в будь-яких умовах.
