Навіщо читати сучасну літературу?
Розповідаємо, чому не варто зупинятися тільки на класиці
Чи часто ви чуєте, що класичні романи - це майже 100% гарантія якості, а нові книги - як мінне поле, де ніколи не знаєш, на що натрапиш? Є й інше поширене твердження: все написано до нас, Толстого з Достоєвським нікому не переплюнути, а значить нові романи і читати не варто. Як би не так! Дуже навіть варто. Наводимо п'ять доказів наших слів.
Сучасна література допомагає зрозуміти проблеми суспільства
Хороші письменники вловлюють суспільні настрої. Чи не підлаштовуються під «запити споживача», а гостріше відчувають те, чим живуть і про що турбуються їхні сучасники. І кому, як не їм, промовляти травми покоління і виводити на поверхню приховані страхи. Так, близькі за часом події - поява гучного флешмоба # янебоюсьсказать і вихід роману «Маленьке життя» - можна, звичайно, назвати збігом, а можна побачити в цьому прорвався нарив, який тепер легше буде вилікувати.
«Нова проза відображає події і тренди в соціумі. Кожен з нас якимось чином ці їх переосмислює, виробляє власне ставлення до них. Невже не цікаво порівняти свої думки з думками автора? Книги сучасних письменників дозволяють залишатися в актуальному інформаційному полі. Будь-якому думаючої людини це безумовно важливо ».
Редактор відділу інтелектуальної прози Юлія Раутборт
Не випадкова тут і популярність історичних романів, написаних сучасними авторами. Літератори нерідко повертаються до подій минулого, щоб осмислити сьогодення. І на перший погляд здається, що Гонкурівської лауреат Ерік Вюйар в своїй «Порядку денному» в черговий раз розповів про гітлерівську Німеччину та її сусідів, а насправді - продемонстрував, як культура споживання зробила непереможними великі компанії і як лідер, чий авторитет підтримували ЗМІ , мало не знищив добру половину світу.
«Не секрет, що відразу після події книги пишуться погано, і зараз ми переживаємо наслідки Другої світової війни в літератур гаємо великий сплеск історичного роману. Це спроба проговорити травми: не тільки військові, але і наслідки сталінських чисток, наприклад ».
Літературний оглядач Наталя Ломикіна
У каждого из нас есть сокровенное, родное место, в котором мы родились и выросли, по этому любовь к Родине есть в сердцах каждого из нас.Но настоящая и истинная любовь к Родине – это, прежде всего, любовь к месту, где ты родился, сказал первое слово, сделал первый шаг, вырос, нашел верных друзей, встретил первую любовь, шагнул во взрослую жизнь. Куда бы ни забросила тебя судьба, священным будет это место. Зовется оно малая Родина.
В наше время не каждый обладает таким чувством, как любовь к своей Родине. У некоторых любовь к отечеству проявляется благодаря гордости за страну. Но если вдруг родную землю, родной край и дом постигнет какая-то беда или кто-то захочет причинить вред родной Отчизне, то в каждом из нас проснуться самые, что ни на есть, патриотические чувства, ненависть к врагу, что посмел причинить вред родному краю.
Любовь к Родине это, по моему мнению, как любовь к матери, у всех она у нас есть, все мы ее бесконечно любим, просто за то, что она есть.
Однажды в каждом маленьком сердце просыпается любовь к Родине. Она приходит со временем. Только с возрастом человек понять своё истинное отношение к Родине. Истинная любовь к Родине, к своему отечеству не позволяет перейти на "сторону другого государства", на «сторону обидчика Родины».
Любовь к Родине не означает любовь к политике государства, к устоям общества, к правовому режиму, к качеству жизни. Нам может быть интересна и привлекательна жизнь и устои общества других стран, но истинно мы будем любить только свою Родину, возвращаться только туда, чтить и помнить ее, ведь только здесь наш родной дом, наша родная земля, наш родной край.
Повзрослевшие юноши и девушки разъедутся по миру в поисках лучшей жизни. Многие осядут и в других странах, создадут семьи, бизнес. Проживут жизнь насущными проблемами. И вдруг наступит тот момент, когда воспоминания о Родине вызовут бурю эмоций и ностальгических чувств. Встреча с Родиной из укромных уголков души выплеснет те самые светлые помыслы и деяния, самые лучшие побуждения.
У каждого своя родина, и это чудесно. Каждый любит и проявляет свою любовь по-разному.
Объяснение: