Даны латинские существительные в форме именительного падежа единственного числа и образованные от них существительные с уменьшительным значением. Некоторые формы пропущены:
angulus ? угол linteum ? платок
asinus asellus осёл ? opella изделие, сочинение
basium basiolum поцелуй oppidum oppidulum город
caccabus ? кастрюля pila ? шар
caliga caligula сапог rapum rapulum репа
camera ? комната rota ? колесо
cera cerula воск sagum sagulum плащ
fascia fasciola повязка tabula tabella доска
? femella женщина tessera tessella игральная кость
fiscina fiscella корзина torus torulus тюфяк
filius ? сын trua truola ковш
granum granulum зерно ? tunicula туника
1. Образуйте уменьшительную форму от слова angulus ‘угол’.
2. Образуйте уменьшительную форму от слова caccabus ‘кастрюля’.
3. Образуйте уменьшительную форму от слова filius ‘сын’.
4. Образуйте уменьшительную форму от слова pila ‘шар’.
5. Образуйте уменьшительную форму от слова rota ‘колесо’.
Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про сенс життя.
У байках Сковороди особливо важливим є мотив "сродної" праці, праці, яка є природною потребою кожної людини. Без праці людина не може мати щасливого життя і морального задоволення, переконує Григорій Савич.
Робота приносить суспільству матеріальне і духовне багатство. Смисл життя — працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням, виконувати посильну й доступну людині "сродну" працю. Тільки тоді всі люди будуть щасливими.
Цінність життя — "сродна" праця. Цю ідею Сковорода розвиває в байках "Собака і Кобила", "Кукушка і Косик". Серед байок особливо виділяється твір "Пчела і Шершень". Бджола за покликанням збирає мед. Без роботи вона не мислить свого життя, таке життя є для неї природним. Люди ж типу Шершня — це паразити, прагне довести Сковорода. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб "їсти, пити". В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А Бджола — це образ мудрої, працьовитої людини, для якої смисл життя в її "сродній" праці. Байкар вшановує Бджіл як символ чесності та працелюбства й ганьбить Шершнів як нетрудових елементів суспільства.
У байках Сковорода розкриває благородство людей, життя яких проходить у "сродній" праці. Поваги гідний той, хто прагне працювати за покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде корисним для суспільства.
Але є ще одна всезагальна умова щасливого життя — доброзичливе ставлення людини до людини, взаєморозуміння, взаємоповага, вірність.
Г. С. Сковорода писав: "Щаслив тот, кто сопряг сродную себе частную должность с общею. Сія есть истинная жизнь". Сам філософ ніколи не порушував принципів, які проповідував у своїх творах.