У деяких живих організмах нагромаджуються певні хімічні елементи. Так, у водоростях нагромаджується йод, у жовтці - літій, у болотній рясці - радій тощо.
Вода та інші неорганічні речовини, їхня роль у життєдіяльності клітини. Із неорганічних сполук у клітині найбільше води. Чим вища інтенсивність обміну речовин у тій чи іншій тканині, тим більше вона містить води.
В ембріона людини у віці 1,5 місяця вода становить 97,5%, у восьмимісячного - 83, у немовляти - 74, у дорослої людини в середньому 66%. Вміст води в різних органах і тканинах людського організму також різний. Так, мозок дорослої людини містить 86%, печінка - 70, кістки - 20% води. З віком вміст води у тканинах зменшується. Вода виконує в клітинах багато функцій: збереження об'єму, забезпечення пружності клітин, розчинення різних хімічних речовин.
Крім того, вода - це середовище, в якому відбуваються всі хімічні процеси. Вона безпосередньо бере участь в усіх хімічних реакціях. Так, розщеплення жирів, вуглеводів та інших органічних сполук відбувається в результаті хімічної взаємодії їх з водою. Завдяки високій теплоємності вода захищає цитоплазму від різких коливань температури, сприяє терморегуляції клітин і організму.
Обида — не единое ощущение, а комплекс чувств. Обычно она включает гнев, уязвлённость и жалость к себе и часто ещё индивидуальный набор других эмоций: бессилие, грусть, подавленность, стыд.
Обиду в нашем обществе принято считать чем-то постыдным. Возможно, потому что она — признание слабости: возникает там, где не получилось защитить себя внутри ситуации. Обида — это чувство постфактум. На самом деле это совершенно нормальная реакция. Замечать свои обиды и уметь обращаться с ними — важный навык. Худшее, что можно сделать с обидой, — попытаться её подавить и сделать для самой или самого себя вид, что ничего не случилось. К сожалению, именно это, по сути, предлагают советы в духе «забудь и отпусти» или «просто измени свою точку зрения на эту ситуацию». Если бы это было просто, обиды бы и не возникло.