Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).
Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
При Филиппе Македония стала чеканить золотую монету, были укреплены торговые связи с другими государствами, основаны новые города. Именно Филиппу принадлежит честь создания знаменитой македонской фаланги. При нем армия стала пополняться за счет регулярного набора солдат. По приказу Филиппа начала широко использоваться боевая техника — осадные и метательные машины.
Укрепив свое государство, Филипп начал захват северных греческих полисов. Он использовал все средства для достижения этих целей. Везде действовали его агенты, которые собирали сведения, подкупали жителей полисов. Если такие меры не помогали, то в действие вступала армия.
Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).
Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.