Ганс Кристиан Андерсен - датский писатель и поэт.Родился 2 апреля 1805 в Оденсе на острове Фюн.Он жил в небогатой семьи.Его отец работал башмачником, а мать прачкой.Его часто били в школе, из-за этого он боялся ходить в неё, так что школу мальчик воспринимал как пытку.
С литературой Ганс познакомился благодаря отцу, часто читавшему сыну арабскую сказку "1001 ночь", мальчик очень любил её читать.По окончании заведения юноша стал учеником ткача, потом начал работать в табачной фабрике.Ганс с неординарной внешностью был похож на гадкого утенка на службе в Королевском театре, был принят туда потому что его потом ему сказали чтобы он начал заниматься литературой.Ганс занимался написанием повестей, стихов, романов,он не любил, когда его воспринимали как детского писателя,говорил что пишет для взрослых и для детей.В 1829 году опубликовали его первую работу под названием "Пешее путешествие от канала Холмен к восточной оконечности Амагера"- увлекательный приключенческий рассказ.После того случая новые литературные произведения автора стали появляться одно за другим.
После падения с постели в возрасте 67 лет, писатель получил серьезные травмы, из-за того случая организм не смог справиться и Ганс Кристиан Андерсен умер.
Відповідь:
7 чудес Стародавнього світу
Назва "Сім чудес світу" стала вже прозивною. У цей своєрідний рейтинг входять найвідоміші пам'ятки мистецтва, які завдяки своїй красі, унікальності і технічній складності випередили час. Ця назва настільки вдала, що її використовують і для складання багатьох сучасних списків видатних місць. Однак класична сімка чудес включала в себе тільки прославлені пам'ятки Ойкумени. Ми познайомимо вас саме з сімома чудесами Стародавнього Світу.
Єгипетська піраміда Хеопса
Найдавнішим з чудес світу і єдиним збереженим до наших днів, вважається піраміда Хеопса біля єгипетського міста Гіза. Ця гробниця досі вражає уяву своїми розмірами. Її висота становить майже 150 метрів, а довжина кожної сторони піраміди біля основи перевершує 220 метрів! Для будівництва піраміди знадобилося 2,3 мільйона кам'яних блоків, кожен з яких важить дві з половиною тонни. Яким чином була побудована піраміда Хеопса, до сих пір незрозуміло. Адже її спорудили приблизно в 2540 році до нашої ери!
Читайте також: "Піраміда Хеопса - перше з чудес Стародавнього світу".
Висячі сади Семіраміди
Сади неймовірної краси серед напівпустельного Вавилона були зведені царем Навуходоносором II в подарунок своїй дружині Амітіс. На голій піщаній рівнині була побудована піраміда форми, схожої на сходи. Кожен ярус був покритий родючим грунтом і засаджений різноманітними рослинами, які були настільки пишними, що звисали за межі самої піраміди і стін не було видно. З боку здавалося, що цей сад просто-напросто висить в повітрі. Сади Семіраміди були зведені приблизно в 605 році до нашої ери і до нашого часу, нажаль, не збереглися.
Читайте також: "Висячі сади Семіраміди - чудова інженерна споруда Навуходоносора".
Статуя Зевса в Олімпії
Статуя Зевса - єдине з 7 чудес світу, яке розташовувалося в материковій частині Європи в грецькому місті Олімпія. Статую спорудили в V столітті до нашої ери. Величезне уособлення Зевса прикрашало собою головний храм, побудований на честь цього бога. Розміри статуї захоплювали. Висота сидячого Зевса була близько 15 метрів. Складалося враження, що якби він захотів встати, то розніс би дах. Статуя була зроблена на дерев'яному каркасі, який був обшитий слоновою кісткою і інкрустований золотом. На початку V століття скульптуру Зевса перевезли до Константинополя. На жаль, статуя згоріла під час пожежі в 476 році.
Храм Артеміди в Ефесі
Розкішний храм в турецькому місті Ефес був побудований в 550 році до нашої ери на честь богині Артеміди. Красива будівля з білого каменю проіснувала всього близько двохсот років і в 356 році до нашої ери була спалена Геростратом, який вирішив прославитися таким . Незабаром після цього храм відновили в ще більш розкішному вигляді. Однак в III столітті він був остаточно знищений готами.
Мавзолей в Галікарнасі
Таке знайоме для нас слово "мавзолей" походить від імені карийского правителя Мавсола, для якого була побудована особливо розкішна усипальниця. Цю гробницю звели в середині IV століття до нашої ери в місті Галікарнас, який розташовувався на території теперішньої Туреччини. Величезна цегляна будівля мала в довжину 60 метрів і досягала висоти 46 метрів. Ззовні мавзолей був облицьований білим мармуром. Споруда простояла 19 століть і звалилася в XIII столітті від сильного землетрусу.
Колос Родоський
Статуя бога Геліоса на острові Родос була воістину колосальною. Її висота була близько 60 метрів, і, за свідченням сучасників, між ногами Колоса могли пропливати кораблі. Скульптура була зроблена з глини на металевому каркасі і обшита листами бронзи. Проіснувало ця чудо світу недовго. Всього через 65 років після зведення під час землетрусу статуя підломилася в області колін, і Колос звалився. Саме звідси походить вираз "Колос на глиняних ногах".
Александрійський маяк
Якщо всі попередні чудеса були побудовані з релігійних мотивів або щоб потішити самолюбство правителів, то Олександрійський маяк виконував дуже корисну функцію. Він був зведений в III столітті до нашої ери на острові Фарос біля єгипетського міста Александрія. Маяк служив відмінним орієнтиром для суден і допомагав минути рифи на шляху в александрійську бухту. Висота Александрійського маяка досягала 135 метрів, а світло від нього поширювалося більш ніж на 60 кілометрів. Маяк простояв майже тисячу років, але в 796 році був сильно пошкоджений землетрусом. Згодом араби, що прийшли до Єгипту, спорудили на місці маяка фортецю, яка стоїть донині.
Просто неймовірно, що такі шедеври могли побудувати в античному світі, не маючи теперішніх складних технологій!
Пояснення:
Відповідь:
10. Мика Мюллюля (Финляндия) Олимпийские Игры: чемпион Нагано-98, серебряный призер Лиллехаммера-94 и 4-кратный обладатель бронзовых медалей (2-1994, 2-1998)
Кубок мира: занял 2-ое место в сезоне 1996/1997 и 3-ье в сезоне 1998/1999.
Чемпионат мира: 4-кратный победитель (1997, 3-1999), 3-кратный обладатель серебряных медалей (2-1997, 1999) и 2-кратный бронзовый призер (1995, 1997).
9. Юха Мието (Финляндия)
Олимпийские Игры: чемпион Инсбрука-76, 2-кратный серебряный призер Лейк-Плэсида-80 и 2-кратный обладатель бронзовых медалей (1980, 1984).
Кубок мра: 2-кратный обладатель (1975/1976, 1979/1980), 2 раза заканчивал сезон на втором месте (1973/1974, 1976/1977) и завоевал 3-ье место в сезоне 1974/1975.
8. Эдди Сикстен Йернберг (Швеция)
Олимпийские Игры: 4-кратный чемпион (1956, 1960, 2-1964), 3-кратный обладатель серебряных медалей (2-1956, 1960) и 3-кратный бронзовый призер (1956, 1964).
Чемпионат мира: 4-кратный обладатель золотых медалей (2-1958, 2-1962) и 2-кратный бронзовый призер (1954, 1955)
На восьмом месте расположился легендарный швед Сикстен Йернберг. Один из лучших спортсменов в истории Швеции специализировался на длинных дистанциях и славился огромной выносливостью и жестокими тренировками, методика которых легла в основу подготовки следующих поколений шведских лыжников. Также стоит отметить интересный факт: Йернберг стал первым спортсменом в истории зимних Олимпиад, которому удалось выиграть 9 медалей.
7. Вегард Ульванг (Норвегия)
Олимпийские Игры: 3-кратный чемпион Альбервиля-92, 2-кратный серебряный призер (1992, 1994) и обладатель бронзовой медали Калгари-88.
Кубок мира: победитель сезона 1989/1990, 2-кратный обладатель второго места (1988/1989, 1991/1992) и занял 3-ье место в сезоне 1992/1993.
Чемпионат мира: 2-кратный чемпион (1991, 1993), 2-кратный обладатель серебряных медалей (1989, 1993) и 4-кратный бронзовый призер (1987, 1989, 1991, 1993).
Шестое место рейтинга занимает прославленный норвежец Вегард Ульванг. Венцом карьеры этого замечательного лыжника стала Олимпиада-1992 в Альбервиле, на которой он выиграл 3 золотых медали. После того, как Ульванг покинул лыжню, он не ушел из спорта, став функционером FIS. И на своем посту Вегард добился успеха, ведь именно он стал одним из инициаторов и организаторов одного из самых престижных лыжных соревнований Тур де Ски.
6. Томас Вассберг (Швеция)
Олимпийские Игры: 4-кратный обладатель золотых медалей (1980, 2-1984, 1988).
Кубок мира: триумфатор сезона 1976/1977 и 4 раза занимал вторую строчку в общем зачете (1979/1980, 1981/1982, 1983/1984, 1986/1987).
Чемпионат мира: 3-кратный чемпион (1982, 2-1987), 3-кратный серебряный призер (1985, 2-1987) и обладатель бронзовой медали Зеефельда-85.
Продолжает рейтинг выдающийся шведский лыжник Томас Вассберг. Один из лидеров мировой лыжни конца 70-ых - 80-ых годов века поднимался на высшую ступень пьедестала почета на 3(!) Олимпиадах кряду. А его победа в 1980 году над финном Мието вошла в историю спорта как один из самых драмматичных моментов.
5. Томас Альсгорд (Норвегия)
Олимпийские Игры: 5-кратный чемпион (1994, 2-1998, 2-2002) и обладатель серебряной медали Лиллехаммера-94.
Кубок мира: победитель сезона 1997/1998, занял 2-ое место по итогам сезона 2001/2002 и 3-ье - сезона 2000/2001.
Чемпионат мира: 6-кратный чемпион (1995, 1997, 1999, 2001, 2-2003), 2-кратный серебряный призер Рамзау-99 и обладатель бронзовой медали Тронхейма-97.
3. Владимир Смирнов (СССР/Казахстан)
Владимир Смирнов
Олимпийские Игры: чемпион Лиллехаммера-94, 4-кратный обладатель серебряных медалей (2-1988, 2-1994) и 2-кратный бронзовый призер Калгари-88.
Чемпионат мира: 4-кратный победитель (1989, 3-1995), 4-кратный серебряный призер (1987, 1991, 2-1993) и 2-кратный обладатель бронзовых медалей (1991, 1995).
Кубок мира: 2-кратный обладатель (1990/1991, 1993/1994), 3 раза занимал второе место (1992/1993, 1994/1995, 1995/1996) и 3 раза заканчивал сезон на третье строчке (1985/1986, 1991/1992, 1997/1998).
2. Гунде Сван (Швеция)
Гунде Сван
Олимпийские Игры: 4-кратный победитель (2-1984, 2-1988), серебряный и бронзовый призер Сараево-84.
ЧЧемпионат мира: 7-кратный чемпион (2-1985, 1987, 3-1989, 1991), 3-кратный серебряный призер Валь-ди-Фьемме-91 и обладатель бронзовой медали Зеефельда-85.
1. Бьорн Дэли (Норвегия)
Олимпийские Игры: 8-кратный чемпион (3-1992, 2-1994, 3-1998), 4-кратный серебряный призер (1992, 2-1994, 1998).
Пояснення:
Перші три роки в Копенгагені Андерсен пов'язує своє життя з театром: робить спробу стати актором, пише трагедії та драми. У 1822 році виходить п'єса "Сонце ельфів", написана за давньоскандинавським сюжетом. Драма виявилася незрілим, слабким твором, але привернула увагу дирекції театру, з яким на той час співпрацював автор-початківець. Рада директорів домоглася для Андерсена стипендії й права безкоштовного навчання в гімназії. Сімнадцятирічний юнак потрапляє до другого класу латинської школи й, незважаючи на глузування товаришів, закінчує її.
У 1826-1827 роках виходять перші друковані вірші Андерсена, а в 1829 році він досить вдало випробовує себе в жанрі дорожніх нотаток — книжка "Подорож пішки від Хольмен-капалу до східного мису острова Амагер" вразила сучасників свіжістю світосприйняття, багатою фантазією й життєрадісним гумором. Мандрувати Андерсен любив протягом усього свого життя: він побував у Німеччині, Італії, Франції, Англії, Швеції, Португалії, Греції, Північній Африці, збирався до Америки. Його дорожні нотатки відзначалися точністю замальовок з натури в поєднанні з романтичною фантазією, мали пізнавальний й захоплюючий характер, були написані живою мовою. Спогади про подорож до Італії стали основою для написання першого роману Андерсена "Імровізатор" (1834). Усього в 30-ті роки XIX століття видатним датчанином було написано шість романів ("Імпровізатор", "О.Т.", "Тільки скрипаль" та ін. які мали незмінний успіх. Автора навіть порівнювали з В. Скоттом і В. Гюго. Але світове визнання йому принесли казки.
З 1835 року Андерсен починає періодично видавати казки, які в 1841 році увійдуть у книжку "Казки, що були розказані дітям". Ранні казки Андерсена — це, як правило, літературні переробки народних казок, які він сам чув у дитинстві ("Кресало", "Маленький Клаус і Великий Клаус", "Принцеса на горошині", "Дикі лебеді", "Свинопас" та ін.). Сюжет "Нового вбрання короля" було запозичено з іспанського джерела. А от "Дюймовочка", "Русалочка", "Калоші щастя", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле Лукойє", хоча й дещо пов'язані з фольклором, все ж таки є авторськими творами. На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу. Казки Андерсена, з одного боку, є цілком антисоціальними, а з другого — мегасоціальними. Вони вийшли за межі свого століття, стали постійними супутниками людства через бачення датським казкарем вічного змісту будь-якої людини, нехай то буде король, королева, принцеса або селянин.