.Скласти систему образів Джим Хокінс і його товарищи.Які риси характеру виявили вони під час випробування? 2)Що засуджував автор при розкритті образів пірата Сільвера та його поплічників?
Дівчина вже вирішила для себе найгірше, що вона помре, коли впаде останній листочок з плюща, який вона бачить у своє вікно на голій стіні будинку навпроти.
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, по Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним».
Жанр. Фантастика, антиутопія, оповідання Тема. Твір про те, як у далекому майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Вінчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів. Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини. Герої: картина Л. да Вінчі «Джоконда», хлопчик Том, Грігсбі, один з черги, натовп,
Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/4114168-harakteristika-goigzbi-iz-tvoru-usmishka.html
Джонсі мріяла про смерть
Объяснение:
Дівчина вже вирішила для себе найгірше, що вона помре, коли впаде останній листочок з плюща, який вона бачить у своє вікно на голій стіні будинку навпроти.
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, по Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним».