Атооч сөздөр деп зат атооч, сын атооч, сан атооч, ат атоочторду айтабыз. Грамматикалык белгилери боюнча этиштин кыймыл атооч жана атоочтук өзгөчө формалары да атоочтор сыяктуу өзгөрүүлөргө дуушар болот. Акыркылары, кыймыл атооч менен атоочтуктар – туунду формалар. Ошондуктан, булардагы сөз мүчөлөрүнүн орун тартиби да атооч сөздөрдөгү сөз мүчөлөрүнүн орун тартибиндей эле болот. Кыймыл атоочтор менен атоочтуктардан мисал келтиргенде биерде алардын этиш уңгулары эске алынбады, анткени, жогоруда айтылгандай, алардагы мүчөлөрдүн жайгашыш орун тартиби кыймыл атооч, атоочтук болуп турган негиздерден башталат.
Атооч негиздерге (уңгуларга) уланды мүчө жалгангандан кийин эч качан куранды мүчө жалганбайт. Демек, курандылар жалганса, негизге гана жалганат, ал эми уланды мүчөлөр болсо, негизге да (анын ичинде уңгуга да) жана уландылардан кийин да жалгана берет.
Мисалы: ырчы, эмчи, орундук, курдаш деген сөздөрдө куранды мүчөлөр (-чы, -дык, -даш) тубаса негиздерге (уңгуларга) жалганды; басмакана, башкармалык, саймачы, сырдама деген сөздөрдө куранды мүчөлөр(-лык, -чы, -ма, -кана) туунду негиздерге, башкача айтканда, курандылардан кийин келип жалганды.
Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято? Донька: Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить. Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати. Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї. Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця. Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося? Тато: Ні, то день перемоги. Донька: А, день катання на літаку? Тато: Ні, то день авіації. Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає. Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято. Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося. Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі. Донька: Здаюся. Тато: Ну, скоро свято новий року. Донька: І що в ньому незвичайного? Тато: Дарують подарунки. Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного? Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз. Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе? Тато: Ні. Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив. Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота. Донька: А ця робота високооплачувана? Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить. Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік. Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється. Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів. Папа: Чому ж шашликів? Донька: Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики. Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю. Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку! Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить? Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти. Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.
Атооч сөздөрдөгү сөз мүчөлөрүнүн орун тартиби
Атооч сөздөр деп зат атооч, сын атооч, сан атооч, ат атоочторду айтабыз. Грамматикалык белгилери боюнча этиштин кыймыл атооч жана атоочтук өзгөчө формалары да атоочтор сыяктуу өзгөрүүлөргө дуушар болот. Акыркылары, кыймыл атооч менен атоочтуктар – туунду формалар. Ошондуктан, булардагы сөз мүчөлөрүнүн орун тартиби да атооч сөздөрдөгү сөз мүчөлөрүнүн орун тартибиндей эле болот. Кыймыл атоочтор менен атоочтуктардан мисал келтиргенде биерде алардын этиш уңгулары эске алынбады, анткени, жогоруда айтылгандай, алардагы мүчөлөрдүн жайгашыш орун тартиби кыймыл атооч, атоочтук болуп турган негиздерден башталат.
Атооч негиздерге (уңгуларга) уланды мүчө жалгангандан кийин эч качан куранды мүчө жалганбайт. Демек, курандылар жалганса, негизге гана жалганат, ал эми уланды мүчөлөр болсо, негизге да (анын ичинде уңгуга да) жана уландылардан кийин да жалгана берет.
Мисалы: ырчы, эмчи, орундук, курдаш деген сөздөрдө куранды мүчөлөр (-чы, -дык, -даш) тубаса негиздерге (уңгуларга) жалганды; басмакана, башкармалык, саймачы, сырдама деген сөздөрдө куранды мүчөлөр(-лык, -чы, -ма, -кана) туунду негиздерге, башкача айтканда, курандылардан кийин келип жалганды.