Будь ласка, до ть, дже потрібно. Треба написати твір на тему : "Мої роздуми над сторінками поезії пізнього романтизму" ( Тютчева, Фета, та інших, хто входить в програму ) Будь ласка ❤
У кожну мистецьку добу поряд із основним, панівним напрямом або стилем існують інші, супровідні: старі, що поступово згасають, і нові, які набирають сили. У світовій літературі та культурі середини ХІХ ст. також склалася ситуація «естетичного двовладдя», коли на літературному олімпі перебував не один, а одразу два провідні напрями — романтизм і реалізм. Саме в цей час і відбувався поступовий перехід пальми першості від романтизму до реалізму.
Тож, хоча романтизм і реалізм є двома етапами художнього процесу ХІХ ст., їх не можна розглядати лише послідовно та окремо один від одного: мовляв, у ту саму мить, коли закінчився романтизм, відразу почався реалізм. Насправді і романтизм, і реалізм народжені в ХІХ ст. новою історичною та естетичною ситуацією. Іноді вони йшли послідовно, іноді — паралельно, а іноді й взаємно переплітались. Реалізм, особливо на початку, аж ніяк не відкидав художніх відкриттів романтизму. Наприклад, письменники-реалісти не змогли б бути такими переконливо точними в описах часу й місця дії, якби не спиралися на відкриття романтизму: місцевий колорит та історизм як художній принцип. Водночас історизм і місцевий колорит реалістів відрізнялися від романтичного місцевого та історичного колориту: якщо романтики обожнювали й підкреслювали несхожість, унікальність, винятковість якихось явищ і фактів, тоОтже, реалізм зародився якщо не в надрах, то поруч із романтизмом, і на певному етапі вони «співіснували». При цьому багато відомих письменників (Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Микола Гоголь, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко та ін.), які згодом стали тяжіти до реалізму, починали свою творчість під сильним впливом романтизму, отримавши водночас гарний «мистецький вишкіл».
реалісти, навпаки, в усьому несхожому, неповторному, особливому шукали якраз щось схоже, спільне, типове.
1) К рассказу «О ступеньках под землю и полосатой «зебре»:
Дорогу надо переходить по прямой и только по особой разметке - пешеходной зебре, если зебры нет, то надо поискать, нет ли поблизости подземного перехода. Если нет ни подземного перехода, ни зебры, то переходить нельзя!
2) К рассказу «Посмотри налево, посмотри направо»:
На дорогах в сельской местности или на тех где нет разметки, дорогу надо переходить так: сначала надо посмотреть налево и направо, если машин нет, начать переходить, на середине дороги надо посмотреть еще раз направо и налево, если машин нет, перейти
3) К рассказу «Не играй в прятки с водителем»:
Надо, чтобы водитель тебя всегда видел, когда ты собираешься перейти дорогу. Нельзя выходить на дорогу из-за кустов, из-за стоящей машины, из-за автобуса или троллейбуса
1) К рассказу «О ступеньках под землю и полосатой «зебре»:
Дорогу надо переходить по прямой и только по особой разметке - пешеходной зебре, если зебры нет, то надо поискать, нет ли поблизости подземного перехода. Если нет ни подземного перехода, ни зебры, то переходить нельзя!
2) К рассказу «Посмотри налево, посмотри направо»:
На дорогах в сельской местности или на тех где нет разметки, дорогу надо переходить так: сначала надо посмотреть налево и направо, если машин нет, начать переходить, на середине дороги надо посмотреть еще раз направо и налево, если машин нет, перейти
3) К рассказу «Не играй в прятки с водителем»:
Надо, чтобы водитель тебя всегда видел, когда ты собираешься перейти дорогу. Нельзя выходить на дорогу из-за кустов, из-за стоящей машины, из-за автобуса или троллейбуса
У кожну мистецьку добу поряд із основним, панівним напрямом або стилем існують інші, супровідні: старі, що поступово згасають, і нові, які набирають сили. У світовій літературі та культурі середини ХІХ ст. також склалася ситуація «естетичного двовладдя», коли на літературному олімпі перебував не один, а одразу два провідні напрями — романтизм і реалізм. Саме в цей час і відбувався поступовий перехід пальми першості від романтизму до реалізму.
Тож, хоча романтизм і реалізм є двома етапами художнього процесу ХІХ ст., їх не можна розглядати лише послідовно та окремо один від одного: мовляв, у ту саму мить, коли закінчився романтизм, відразу почався реалізм. Насправді і романтизм, і реалізм народжені в ХІХ ст. новою історичною та естетичною ситуацією. Іноді вони йшли послідовно, іноді — паралельно, а іноді й взаємно переплітались. Реалізм, особливо на початку, аж ніяк не відкидав художніх відкриттів романтизму. Наприклад, письменники-реалісти не змогли б бути такими переконливо точними в описах часу й місця дії, якби не спиралися на відкриття романтизму: місцевий колорит та історизм як художній принцип. Водночас історизм і місцевий колорит реалістів відрізнялися від романтичного місцевого та історичного колориту: якщо романтики обожнювали й підкреслювали несхожість, унікальність, винятковість якихось явищ і фактів, тоОтже, реалізм зародився якщо не в надрах, то поруч із романтизмом, і на певному етапі вони «співіснували». При цьому багато відомих письменників (Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Микола Гоголь, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко та ін.), які згодом стали тяжіти до реалізму, починали свою творчість під сильним впливом романтизму, отримавши водночас гарний «мистецький вишкіл».
реалісти, навпаки, в усьому несхожому, неповторному, особливому шукали якраз щось схоже, спільне, типове.
Объяснение:
Випиши головне)