Чи погоджустеся ви з думкою Віктора Франкла, що втрата сенсу життя с одним з найважливших симптомів кризи сучасної культури? Чому стае все складніше давати відповідь на це питання? Чому пошук сенсу життя не тотожний самореалізацї людських мож ливостей?
ответ:Давним-давно жили собі два брати. Одному бог дав семеро дітей, а в другого не було й одної. Хоч спочатку ґаздували оба добре, та пізніше той, що мав семеро дітей, приопав, а бездітний — розбагатів. Та й так разбагатів, що не хоче з бідним знатися, лише з панами, з начальниками, з суддями. Цьому все йде, як по маслу, а бідному хата згоріла, у такі злидні впав, що не може з них вилізти.
Ґазда виліз на піч, а на комині — дукати. Що це може бути?
Діти вже не голодні, бігають за пташкою. Пташка втікає, вицвірінькує файно — всім весело г: де пташка сяде, там є дукати. Через кілька днів знов поїхав до міста й накупив дітям і вбратися, і взутися.
Жінка головку скрутила, обскубала пташку, випотрошила та й смажить у ринці. А хлопчики бідного брата дуже плакали за пташкою і прибігли до стрия просити, аби віддав. Прибігли, поставали коло пічки, де смажилася пташка. А серце вискочило з ринки та й упало одному хлопчикові на груди. Він був голодний та й серце з'їв. Каже хлопчик:
— Стрийно, віддайте нам пташку!
А вона показала на ринку й говорить:
— Ось де ваша пташка! Ми зараз її будемо їсти.
Діти, плачучи, побігли додому, сказали татові, мамі, сестрам — вже плачуть усі. .