1. Люба – перша подруга та шкільна приятелька Михайлика.
2. Портретна характеристика.
3. Риси характеру: смілива, співчутлива, добра, працьовита, дбайлива, щира, товариська
4. Прагнення Люби пізнання світу, любов до тварин, потяг до читання.
5. Вчинки персонажа: допомагає по господарству, розраджує Михайлика в горі, поважно ставиться до старших, щедро вгощає суницями.
6. Значення образу Люби.
7. Ставлення письменника до свого персонажа.
Пояснення:
Характеристика образу Люби за повістю «Гуси-лебеді летять».
У автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» з дівчинкою Любою читач знайомиться в останніх розділах. Проте розповідь про неї наділена такою щирістю, що розумієш – дівчинка стала першим справжнім другом письменника.
«Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». Саме такою побачив дівчинку малий Михайлик при першій зустрічі.
Любі часто доводиться залишатися самій та стерегти пасіку, коли дорослі зайняті справами. Навіть Михайлик дивується такій сміливості та перепитує, чи її не страшно серед лісів. «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене дівчинка уже знає багато таємниць природи, цікаво про них розповідає та захоплено показує другові деяких лісових мешканців.
Риси характеру відбиваються в багатьох поступках Люби. Працьовита дівчинка допомагає по господарству, уміє варити страви, слідкує за вогнищем, дбайливо заготовляє ягоди в лісі. Небайдуже дитяче серце щиро співчуває Михайликовому горю. «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе». Щедро пропонує суниці, найкращі вишні. «Хочеш суниць? — простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». Удома добра Люба залюбки доглядатиме маленьку сестричку. Також усією родиною виходжують маленьке козеня з перебитою ніжкою, його батько взимку знайшов у лісі. Допитлива дівчинка любить читати, тому за Михайлика приходити пасти коняку з книжкою, щоб читати її разом.
Люба вчить читача бути добрим, щедрим та співчутливим до чужого горя.
У житті письменника вона залишила незабутній слід, адже в автобіографічній повісті через піввіку серед найдорожчих людей він з таким теплом, ніжністю та вдячністю згадує свою першу дитячу подругу.
"Меня зовут Юлия Кнаузедер,мне13 лет и я живу в Граце (Австрия).Ещё с малых лет я интересуюсь экологическими проблемами,и особенно защитой животных.Около года назад я с подругами основала Зелёную команду,а также выпускаю ежемесячный журнале о защите животных,который называется "Человек и животное".Этим журналом я хочу обратить внимание людей на многие жестокости,который мы-люди делаем животным."
"Меня зовут Камилла, я родом из Франции.Я рассматриваю проект "Большая Медведица" как возможность вместе с детьми из разных стран мира выразить свой протест против уничтожения уникального места обитания.Особо меня привлекает в этом проекте то,что дети из разных стран и с разными условиями жизни делают свой вклад на благо общего дела.Тропический лес "Большая Медведица" является местом обитания для многих уникальных животных и растений, а его разрушение стало бы невосполнимой потерей для нашей земли.Я надеюсь,что правительство и деревообрабатывающая промышленность благодаря влиянию детей задумается и не допустит уничтожения этой среды обитания.Я считаю,что все дети должны приложить все усилия для сохранения последних девственных лесов,потому что детям принадлежит будущее".
"Я Карина Шумахер, 14 лет. Я живу в городе Хаген и уже давно там активно участвую в охране окружающей среды.Поскольку в Канаде старые леса вырублены,чтобы превратить его в бумагу или мыло или что-нибудь там еще,я считаю,что это не передаётся описанию.Этот природный рай нам уже никто не вернёт.Нас, молодых людей и детей,конечно же,опять никто не спросил.А это также и наш мир,и мы и в будущем должны продолжить .
"Меня зовут Юлия Кнаузедер,мне13 лет и я живу в Граце (Австрия).Ещё с малых лет я интересуюсь экологическими проблемами,и особенно защитой животных.Около года назад я с подругами основала Зелёную команду,а также выпускаю ежемесячный журнале о защите животных,который называется "Человек и животное".Этим журналом я хочу обратить внимание людей на многие жестокости,который мы-люди делаем животным."
"Меня зовут Камилла, я родом из Франции.Я рассматриваю проект "Большая Медведица" как возможность вместе с детьми из разных стран мира выразить свой протест против уничтожения уникального места обитания.Особо меня привлекает в этом проекте то,что дети из разных стран и с разными условиями жизни делают свой вклад на благо общего дела.Тропический лес "Большая Медведица" является местом обитания для многих уникальных животных и растений, а его разрушение стало бы невосполнимой потерей для нашей земли.Я надеюсь,что правительство и деревообрабатывающая промышленность благодаря влиянию детей задумается и не допустит уничтожения этой среды обитания.Я считаю,что все дети должны приложить все усилия для сохранения последних девственных лесов,потому что детям принадлежит будущее".
"Я Карина Шумахер, 14 лет. Я живу в городе Хаген и уже давно там активно участвую в охране окружающей среды.Поскольку в Канаде старые леса вырублены,чтобы превратить его в бумагу или мыло или что-нибудь там еще,я считаю,что это не передаётся описанию.Этот природный рай нам уже никто не вернёт.Нас, молодых людей и детей,конечно же,опять никто не спросил.А это также и наш мир,и мы и в будущем должны продолжить .
Відповідь:
План характеристики дівчинки Люби.
1. Люба – перша подруга та шкільна приятелька Михайлика.
2. Портретна характеристика.
3. Риси характеру: смілива, співчутлива, добра, працьовита, дбайлива, щира, товариська
4. Прагнення Люби пізнання світу, любов до тварин, потяг до читання.
5. Вчинки персонажа: допомагає по господарству, розраджує Михайлика в горі, поважно ставиться до старших, щедро вгощає суницями.
6. Значення образу Люби.
7. Ставлення письменника до свого персонажа.
Пояснення:
Характеристика образу Люби за повістю «Гуси-лебеді летять».
У автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» з дівчинкою Любою читач знайомиться в останніх розділах. Проте розповідь про неї наділена такою щирістю, що розумієш – дівчинка стала першим справжнім другом письменника.
«Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». Саме такою побачив дівчинку малий Михайлик при першій зустрічі.
Любі часто доводиться залишатися самій та стерегти пасіку, коли дорослі зайняті справами. Навіть Михайлик дивується такій сміливості та перепитує, чи її не страшно серед лісів. «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене дівчинка уже знає багато таємниць природи, цікаво про них розповідає та захоплено показує другові деяких лісових мешканців.
Риси характеру відбиваються в багатьох поступках Люби. Працьовита дівчинка допомагає по господарству, уміє варити страви, слідкує за вогнищем, дбайливо заготовляє ягоди в лісі. Небайдуже дитяче серце щиро співчуває Михайликовому горю. «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе». Щедро пропонує суниці, найкращі вишні. «Хочеш суниць? — простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». Удома добра Люба залюбки доглядатиме маленьку сестричку. Також усією родиною виходжують маленьке козеня з перебитою ніжкою, його батько взимку знайшов у лісі. Допитлива дівчинка любить читати, тому за Михайлика приходити пасти коняку з книжкою, щоб читати її разом.
Люба вчить читача бути добрим, щедрим та співчутливим до чужого горя.
У житті письменника вона залишила незабутній слід, адже в автобіографічній повісті через піввіку серед найдорожчих людей він з таким теплом, ніжністю та вдячністю згадує свою першу дитячу подругу.