Відповідь: Коби Брайант
американский профессиональный баскетболист, выступавший в Национальной баскетбольной ассоциации в течение двадцати сезонов за одну команду - «Лос-Анджелес Лейкерс». Играл на позиции атакующего защитника. Был выбран в первом раунде под общим 13-м номером на драфте НБА 1996 года командой «Шарлотт Хорнетс». Сразу по окончании школы начал карьеру в НБА. За это время выиграл пять чемпионских титулов, 18 раз принимал участие в матче всех звёзд, 15 раз включался в сборную всех звёзд и 12 раз в сборную защиты всех звёзд. В составе национальной сборной США дважды выигрывал золото Олимпийских игр, а также становился победителем чемпионата Америки. Его четыре награды MVP матча всех звёзд являются наибольшим количеством в истории НБА. 14 апреля 2016 года закончил карьеру в НБА, набрав в своем последнем матче с «Ютой» 60 очков. В возрасте 34 лет и 104 дней Брайант стал самым молодым игроком в истории лиги, набрав 30 000 карьерных очков. Он стал лучшим снайпером за всю историю франшизы «Лос-Анджелес Лейкерс» 1 февраля 2010 года, когда превзошёл Джерри Уэста. В 2018 году получил премию «Оскар» за лучший анимационный короткометражный фильм «Дорогой баскетбол».
Пояснення:
Доба від початку великих географічних відкриттів до середини XVII ст. стала часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з'явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі робили відкриття, значно випереджаючи інші народи.
Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний “двигун” давніх часів — мускульна сила людини — залишався, і ніщо не могло його заступити. Саме людина обертала гончарне коло, пускала в рух різноманітні верстати. Проте людський розум, не відмовляючись від цього “двигуна”, зумів удосконалити інші механізми.
Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому на млинах у другій половині XVII ст. стали виробляти 37 кг борошна на годину (у ХІІ ст. виробляли 17 кг).Відчутні зміни стались у гірничодобувній справі. Видобуток вугілля і руди, з якої отримували залізо, мідь, срібло, належали до найдавніших занять. У XVI—XVII ст. у гірничодобувному виробництві вже використовували помпи для відкачування з шахт води, транспортери для підняття руди на поверхню, створювали в шахтах системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини у XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки використовували вагонетки; їх тягли по дерев'яних рейках коні. Через деякий час цей винахід застосовували і в англійських кам'яновугільних копальнях. Згодом, в епоху парових двигунів, цю ідею використали для створення залізниці, замінивши дерев'яні рейки металевими. Заміна ручної праці кінською або механічною тягою дозволила значно збільшити продуктивність праці гірників.
У XVI—XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів. Зростання попиту на вироби з металу завдяки розпочатому освоєнню Нового Світу стимулювало пошук в збільшення їх виробництва, який розвивався у двох напрямках. По-перше, вдосконалили процес плавки і конструкцію плавильних печей. Наприкінці XІV ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавки навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. По-друге, розширили виробництво кам'яного вугілля, яке мало більшу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Намагання здійснити заміну деревного вугілля кам'яним було пов'язано також із стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів. Вперше за свою історію людина побачила, як унаслідок її діяльності стали зникати природні ресурси. Це спонукало міські власті розпочати регулювання використання лісів. Для потреб металургії відводилися окремі ділянки лісів, робилися нові посадки дерев, проте це не вирішувало проблеми.