Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару напилками вручну або на обпилювальних верстатах.
Напилками слюсар надає деталям потрібної форми і розмірів, припасовує деталі одну до одної, підготовляє кромки деталей для зварювання та виконує інші роботи.
За до напилків обробляють площини, криволінійні поверхні, пази, канавки, отвори будь-якої форми, поверхні, розміщені під різними кутами, тощо. Припуски на обпилювання залишають невеликими — від 0,5 до 0,25 мм. Точність обробки обпилюванням становить 0,2—0,05 мм (в окремих випадках — до 0,001 мм).
Ручна обробка напилком зараз значною мірою замінена обпилюванням на спеціальних верстатах, але повністю витіснити ручне обпилювання ці верстати не можуть, оскільки підгінні роботи при складанні та монтажі обладнання часто доводиться виконувати вручну.
Напилки. Напилок (рис. 1.7.1) — це стальний брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гострозаточені зубці, у перерізі мають форму клина. Напилки виготовляють зі сталі У10А або У13А (допускається легована хромиста сталь ШХ15 або 13Х), після насічення піддають термічній обробці.
На сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. Перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за
дії
В даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].
До теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. Для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. Концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. Визначення даного методу було дано Р.Ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. При створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.В ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. Дана процедура послідовно включала в себе [5]:
- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;
- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;
- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;
- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;
- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.
До методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження П. Екмана, В. Фрізена, К. Шерера, М. Цукерман, Б. ДеПауло, В. А. Лабунської, О. Фрай і ін. Узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. Далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. Відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше
Важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:
1) загальна неадекватність психологічного стану;
2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;
3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).