Відбувся розквіт портретного жанру - романтиків цікавила яскрава людська індивідуальность, краса й багатство її духовного світу. Життя людського духу переважає в романтичному портреті над інтересом до фізичної краси.
У романтичному портреті (Делакруа, Жеріко, Рунге, Гойя) завжди виявляється неповторність кожної людини, передається динаміка, напруженість внутрішнього життя, бунтівна пристрасність.
Цікавить романтиків і трагедія зламаною душі: героями творів часто стають душевнохворі люди (Жеріко «Божевільна, яка страждає пристрастю до азартних ігор», «Крадій дітей», «Божевільний, який уявив себе полководцем»).
Пейзаж мислиться романтиками як втілення душі світу; природа, як і душа людини, постає в динаміці, постійної мінливості. Характерні для класицизму впорядковані і облагороджені ландшафти змінилися образами стихійної, непокірної, могутньої, вічно мінливої природи, що відповідали розбурханості почуттів романтичних героїв. Романтики особливо любили писати бурі, грози, виверження вулканів, землетруси, аварії кораблів (Жеріко, Фрідріх, Тернер).
Властива романтизму поетизації ночі - дивного, ірреального світу, що живе за своїми законами - це призвело до розквіту «нічного жанру», який стає улюбленим в романтичному живописі, особливо у німецьких художників.
Объяснение:
Тігіс
Объяснение:
Осы дұрыс болады,тексеріп көріңдер)