На территории України около 20 тис. озер, з них 7 тис. площею понад 10 га. Смороду утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в заплавах річок, в основном в Поліссі.
У басейнах Західного Бугу та Прип'яті розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводніх водойм), что ма ють карстових походження. Найбільш глібоководне среди них - Світязь. Разом Із навколішнімі ландшафтами смороду утворюють Шацький національний парк [1].
У Карпатських горах більшість озер невелікі, но глібокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливе среди них є озеро Синевир.
На Подільській вісочіні озера невелікі й неглібокі. Влітку смороду добро прогріваються.
Много озер утворілося біля річки Дунай. Найбільше прісне среди них - Ялпуг, а найглібше - Кагул.
На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимані. Солона озерами багатий Крим. Найвідоміше з них - озеро Сиваш, з которого добувають кухонну сіль та інші Корисні Речовини. Много Кримська озер влітку пересіхають.
На территории України нараховується около 50 тисяч штучних водойм - ставків [2]. Селяни з глібокої давнини створювалі ставки, перегороджуючі земляних насипом гирла балок и неглібокіх ярів. Ставки служили сховище води, вікорістовуваліся для розведення риби й водоплавної птиці. Ставки, як правило, оточені заростями верб.
Объяснение:
"Несчастная Жамал"
Автор: Миржакып Дулатов
Значительное место в творчестве М. Дулатова занимает роман «Бакытсыз Жамал» («Несчастная Жамал»), написанный в 1910 году. В свое время эта книга была одной из самых читаемых книг казахских авторов. Роман высоко оценен общественностью, краткое содержание в русском переводе был напечатано в вышеуказанном «Восточном сборнике» в 1914 году. Само название романа как бы раскрывает его содержание. В нем рассказано о тяжелой судьбе казахской девушки, ставшей жертвой патриархально-феодальных порядков, царивших в казахском ауле. Эта тема не нова для казахской литературы, ей посвящено немало произведений и в фольклоре, и в письменной поэзии. Новаторство романа заключалось в том, что в рассказанной им истории автор стремился показать социальную картину казахского общества начала XX века, реально обусловившего поведение героев из разных слоев. Автор ставит острые вопросы, хотя и не разграничивает разные стороны проблем: психологическую и социальную.
Объяснение:
интернет для чего!??
Токтомушов Абдрасул (1912–1995) - акын.
Абдрасул Токтомушев Кемин районундагы Төрт-Күл айылында туулган.
1928 – 1931-жж. Ташкент шаарындагы Орто Азия суу чарба техни-кумунда окуп,
1952-жылы Фрунзедеги педагогикалык окуу жайын сырттан окуп бүтүргөн.
А.Токтомушев 1932 – 1941-жж. Улуу Ата Мекендик согуш башталганга чейин Лейлек районунун «Колхоз турмушу», республикалык «Кызыл Кыргызстан», «Ленинчил жаш» гезиттеринде адабий кызматкер, жооптуу катчы, бөлүм башчы,
1953 – 1957-жж. «Ала-Тоо», «Чалкан» журналдарынын редакцияларында бөлүм башчы болгон.
Чыгармачылык жолу 1930-жылы башталып, 30-жылдары жазылган ырлары «Балбандар» деген ат менен 1936-жылы жыйнак болуп чыгып, «Какшаалдан кат» поэмасы 1958-жылы орус тилинде басылып чыккан.
Акындын балдарга арналган «Хан жана Жуматай», «Тынчтык үнү», «Достук» ж.б. чыгармалары бар.
А.Токтомушев ыр менен жазылган «Алтын Too» аттуу романынын биринчи бөлүгү 1965-жылы, экинчи бөлүгү 1968-жылы басылып, 1974-жылы бул чыгарма Кыргыз ССРинин Токтогул атындагы мамлекеттик сыйлыгына татыктуу болгон.
А.Токтомушев ливан акындарынын ырларын, В.Дальдын жомокторун, Гильендин ырларын кыргыз тилине которгон. Көптөгөн жамааттык жый-нактардын котормолоруна катышкан.
1989-жылы «Үркүн» аттуу автобиографиялык романы «Ала-Тоо» жур-налына басылып, бирок чыгарма аягына чыкпай калган.
1938-жылдан СССР Жазуучулар союзунун мүчөсү.
1972-жылдан Кыргыз эл акыны.
«Эмгек Кызыл Туу», «Элдердин достугу», «Ардак белгиси» ордендери, «1941–1945-жылдардагы Улуу Ата Мекендик согушта каарман эмгеги үчүн», В.И.Лениндин туулган күнүнүн 100 жылдыгынын урматына «Каар-ман эмгеги үчүн», «Эмгек ветераны» медалдары, Кыргыз ССР ЖКнын Ар-дак грамоталары, ЛКЖС БКнын Ардак грамоталары менен сыйланган.