ответ:
повесть «детство», первая часть автобиографической трилогии горького, была написана в 1913 году. зрелый писатель обратился к теме своего прошлого. в «детстве» он пытается осмыслить этот период жизни, истоки человеческого характера, причины счастья и несчастья взрослого человека.
в центре повести – мальчик алеша, волею судеб «заброшенный» в семью матери. после смерти отца алешу воспитывают дед и бабушка. поэтому можно сказать, что эти люди – главные в его судьбе, те, кто воспитали мальчика, заложили в него все основы. но, кроме них, в жизни алеши было множество людей – многочисленные дяди и тети, жившие все под одной крышей, двоюродные братья, постояльцы… все они воспитывали героя, влияли на него, подчас сами того не желая.
жизнь алеши и его семьи сложна, наполнена многими трудностями. главное ее качество – это неспокойность, нестабильность. одно время семья деда была довольно богата, но когда алеша пошел в школу, все разладилось. мальчику пришлось собирать ветошь, воровать дрова. за это в школе его невзлюбили, хотя герой хорошо учился. доходило до того, что у алеши не было денег купить книгу, и священник не пускал его на свои занятия.
но и кроме материальных проблем, на долю алеши в детстве выпало много и других испытаний. горький описывает нам жизнь и нравы купеческой среды, где царили жестокие законы: дед избивал бабушку, дяди мальчика постоянно воевали из-за наследства его матери, дети жестоко издевались над более слабыми. смерть и горе преследовали алешу с самого рождения. на его глазах умирали близкие: отец, братья, цыганок, мать. все это не могло не оставить своего следа в душе героя.
но и такое детство закончилось для алеши рано. после смерти матери дед заявил ему, что не может содержать внука и что алеше нужно идти «в люди».
но ребенок есть ребенок, он везде может найти радость и счастье, потому что это в его природе: «не только тем изумительна жизнь наша, что в ней так плодовит и жирен пласт всякой скотской дряни, но тем, что сквозь этот пласт все-таки победно прорастает яркое, здоровое и творческое, растет доброе — человечье, возбуждая несокрушимую надежду на возрождение наше к жизни светлой, человечьей».
светлым пятном в жизни алеши была его бабушка, по-настоящему нравственный и духовный человек. именно она больше всего была близка алеше. именно бабушка, как мне кажется, мальчику сохранить в его душе свет и пронести его потом во взрослую жизнь.
светлым человеком в судьбе алеши стал и хорошее дело. это был довольно образованный человек, ккоторому алеша тянулся всей душой. вообще, мальчик был способным, многие науки, которым его учил дед и мать, герою давались легко. но, к сожалению, в детстве мальчик не получил систематического образования.
в чем же заключается идея повести «детство»? автор пишет в ней: «в детстве я представляю сам себя ульем, куда разные простые, серые люди сносили, как пчелы, мед своих знаний и дум о жизни, щедро обогащая душу мою, кто чем мог. часто мед этот был грязен и горек, но всякое знание — всё-таки мед».
итак, горький уверен, что детство – важная пора в жизни каждого человека. именно в детстве – истоки характера, мировоззрения, психического состояния. другими словами, именно тогда формируется личность. и так важно, чтобы именно в эту пору ребенку на пути встретились хорошие, добрые, понимающие люди, чтобы ребенка любили и оберегали от житейских невзгод.
своей повестью горький продолжает традицию , описывающей жизнь и формирование ребенка. эта традиция глубоко гуманистична, потому что рассматривает ребенка как полноценного человека, имеющего свои особенности, требующего к себе внимания и уважения.
объяснение:
Объяснение:
Генрі - всесвітньо відомий письменник, визнаний майстер американської новелістики.
Дитинство і юність
Біографія О. Генрі (Уїльям Сідні Портер) неймовірно цікава. Народився письменник 11.09.1862 року в родині лікаря в місті Гінсборо, штат Північна Кароліна. Він рано втратив матір, і батько віддав дитину на виховання тітці, яка містила невелику приватну школу. З 16 років О. Генрі почав працювати. Спочатку в аптеці, потім на ранчо в Техасі, куди письменник був змушений переїхати через поставлений діагноз - туберкульоз, потім бухгалтером, креслярем, касиром і рахівником у банку в техаському місті Остін.
Перші літературні досліди і тюремний термін
Біографи письменника вважають, що писати О. Генрі почав приблизно в 1880 році, а в 1894 він став видавати в Остіні журнал «The Rolling Stone». Майже всі оповідання та новели, опубліковані в журналі, належали перу О. Генрі. У 1895 році журнал був закритий, а письменник звільнений з банку і звинувачений в розтраті 6 тисяч доларів. Швидше за все, він не був винен (більшу частину коштів повернули власники банку і тільки 500 сім'я самого письменника), але був засуджений і посаджений у в'язницю на три роки. Перше своє оповідання, опубліковане в 1899 році, він написав саме в тюрмі.
Псевдонім
У в'язниці письменник вибрав собі псевдонім. Причин подібного вибору він не пояснив, сказавши тільки що буква «О» - найпростіша буква алфавіту, а «Генрі» - випадкове ім'я з колонки світської хроніки. Біографи письменника намагалися знайти інші версії вибору цього псевдоніма. Одна з них зводиться до того, що псевдонім - скорочена назва в'язниці, в якій письменник відбував термін.
Активний період творчості
Активно писати і публікуватися О. Генрі почав з 1904 року. На той час він уже перебрався в Нью-Йорк і став співпрацювати з декількома видавництвами. Всього ним було створено один роман і 12 збірок оповідань, куди увійшли майже 300 творів. Ще одна збірка, «Постскриптум», вийшла вже після смерті автора і включає в себе невідомі раніше гумористичні оповідання і фейлетони. У 1904 році О. Генрі був написаний його єдиний роман «Королі і капуста». Хоча деякі фахівці вважають, що це скоріше збірка новел, об'єднаних загальним місцем дії і загальними героями.
Надзвичайно багатою, асоціативною і вигадливою є мова його новел, насичена пародійними пасажами, ілюзіями, прихованими цитатами й усілякими каламбурами, які ставлять надзвичайно складні завдання перед перекладачами — адже саме в мові О.Генрі закладений "формотворчий фермент" його стилю. За всієї своєї оригінальності новели О.Генрі — явище суто американське, що виросло на національних літературних традиціях (від Е. По до Б. Гарта й М. Твена).
Листи й незакінчені рукописи свідчать про те, що в останні роки життя О.Генрі підійшов до нового рубежу. Він жадав "простої чесної прози", прагнув звільнитися від певних стереотипів й "рожевих кінцівок", яких чекала від нього комерційна преса, орієнтована на міщанські смаки.
Більша частина його оповідань, які публікувалася в періодиці, увійшла до збірників, що були видані за його життя: "Чотири мільйони" (1906), "Палаючий світильник" (1907), "Серце Заходу" (1907), "Голос міста" (1908), "Шляхетний шахрай" (1908), "Дороги долі" (1909), "На вибір" (1909), "Ділові люди" (1910), "Вовчки" (1910). Посмертно видано ще більше десятка збірників. Роман "Королі й капуста" (1904) складається з умовно пов'язаних сюжетом авантюрно-гумористичних новел, дія яких відбувається в Латинській Америці.
большенство современных людей уже перестали ходить по разным экскурссиям,забыли,про выставки разных вещей,найденных археологами. но ведь это твоего народа,твоей нации,твоей страны. и человечество уже переключилось на интерне,считая,что лучше посмотреть на фотку этого места или этого памятника и прочитать о нем в интернете,но. деньги.