Небесное тело (или точнее астрономический объект) — все нерукотворные объекты, которые находятся в космосе (или которые пришли из космоса). К небесным телам можно отнести кометы, планеты, метеориты, астероиды, звёзды и прочее.
Размеры небесных тел разные — от огромных до крошечных. Самыми большими являются, как правило, звёзды, самыми маленькими — метеориты. Небесные тела объединяют в системы в зависимости от того, что эти тела собой представляют.
| Небесное тело | Система | Пример |
|---|---|---|
| Планеты | Звёздные системы | Солнечная система |
| Астероиды | Астероидные пояса | Пояс в Солнечной системе (между орбитами Марса и Юпитера) |
| Звёзды | Галактики | Галактика «Млечный путь» |
| Кометы | Кометные пояса (пояса с «замёрзшими камнями») | Пояс Койпера |
На верхнем изображении справа от таблицы показана модель Солнечной системы. Она состоит из звезды (Солнца), вокруг которой по орбитам передвигаются планеты. Вокруг некоторых планет, как, например, вокруг Земли, оборачиваются природные спутники, которые так же являются небесными телами. Между орбитами Марса и Юпитера существует астероидный пояс, состоящий из отдельных тел — астероидов, которые также вращаются вокруг Солнца. Существует гипотеза, что он возник из-за того, что в Солнечной системе была ещё одна планета, которая прекратила своё существование (по другой теории это наоборот несформировавшаяся планета). Некоторые планеты (как Сатурн) имеют пылевые кольца, которые двигаются вокруг этих планет по орбитам. Эти кольца можно сравнить с вышеупомянутым астероидным поясом, только в данном случае вокруг планеты оборачиваются тела, размеры которых гораздо меньше, чем размеры астероидов.
Доба від початку великих географічних відкриттів до середини XVII ст. стала часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з'явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі робили відкриття, значно випереджаючи інші народи.
Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний “двигун” давніх часів — мускульна сила людини — залишався, і ніщо не могло його заступити. Саме людина обертала гончарне коло, пускала в рух різноманітні верстати. Проте людський розум, не відмовляючись від цього “двигуна”, зумів удосконалити інші механізми.
Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому на млинах у другій половині XVII ст. стали виробляти 37 кг борошна на годину (у ХІІ ст. виробляли 17 кг).Відчутні зміни стались у гірничодобувній справі. Видобуток вугілля і руди, з якої отримували залізо, мідь, срібло, належали до найдавніших занять. У XVI—XVII ст. у гірничодобувному виробництві вже використовували помпи для відкачування з шахт води, транспортери для підняття руди на поверхню, створювали в шахтах системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини у XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки використовували вагонетки; їх тягли по дерев'яних рейках коні. Через деякий час цей винахід застосовували і в англійських кам'яновугільних копальнях. Згодом, в епоху парових двигунів, цю ідею використали для створення залізниці, замінивши дерев'яні рейки металевими. Заміна ручної праці кінською або механічною тягою дозволила значно збільшити продуктивність праці гірників.
У XVI—XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів. Зростання попиту на вироби з металу завдяки розпочатому освоєнню Нового Світу стимулювало пошук в збільшення їх виробництва, який розвивався у двох напрямках. По-перше, вдосконалили процес плавки і конструкцію плавильних печей. Наприкінці XІV ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавки навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. По-друге, розширили виробництво кам'яного вугілля, яке мало більшу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Намагання здійснити заміну деревного вугілля кам'яним було пов'язано також із стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів. Вперше за свою історію людина побачила, як унаслідок її діяльності стали зникати природні ресурси. Це спонукало міські власті розпочати регулювання використання лісів. Для потреб металургії відводилися окремі ділянки лісів, робилися нові посадки дерев, проте це не вирішувало проблеми.
(15 марта)
Большая медведица - незаходящее созвездие.
Прямой восход: 11 часов 36 минут
Кассиопея - незаходящее созвездие почти на всей Территории России.
Прямой восход: 0 часов 52 минут