Завдання I. „Поміркуємо над проблемою...” 1. Великий античний філософ Платон переживає справжню життєву
драму після смерті свого вчителя Сократа. За думкою російського
філософа ХIХ ст. Володимира Соловйова, вся творчість Платона стала
спробою осмислити несправедливий осуд тогочасними демократичними
Афінами його вчителя Сократа: „Вбито батька, але не кровного, а
духовного вихователя мудрості, батька кращої душі ... Цей світ, в якому
праведник повинен померти за правду не є справжній, істинний світ. Існує
інший світ, де правда живе”. Так виникає платонівське вчення про світ
ідей.
Згодом учнем Платона став Арістотель. Проте він не був таким
відданим своєму вчителю, як Платон. За легендою, саме Арістотелю,
котрий піддав критиці вчення свого вчителя, приписують слова: „Платон
мені друг, але істина дорожче”.
Чия позиція – Платона чи Арістотеля – вам більш імпонує? Що є
більш цінним: істина чи людина? Аргументуйте свою точку зору.
2. Платон вважав ідеальною таку державу, в якій:
– землероби і ремісники виробляють все необхідне;
– воїни охороняють і забезпечують безпеку громадян;
– філософи здійснюють управління державою.
Чи обґрунтованим було таке розуміння „ідеальної держави” на той
час? Ваше власне бачення ідеальної держави III тисячоліття ? 2. Давньогрецький філософ Геракліт вважав: „Все тече, все
змінюється”; „Двічі неможливо ввійти в одну і ту ж річку”. Що мав на
увазі Геракліт?
Слабости земской реформы: не были образованы земства в волостях и не оказалось единого всероссийского органа самоуправления (система земств получилась без «фундамента и крыши»); земства были введены не во всех губерниях империи; они плохо финансировались правительством; не вписывались в отработанный бюрократический механизм управления страной.