Іван Мазепа – гетьман Війська Запорозького та голова всієї України впродовж двадцяти років на межі 17 та 18 століть. Один з найвідоміших гетьманів в Україні та за її межами. Саме Мазепі присвячено найбільше творів мистецтва: близько 40 картин, по 20 музичних та літературних творів, 6 скульптур.
Постать Івана Мазепи почала привертати увагу діячів мистецтва ще за його життя, про що свідчать численні гравюри та портрети гетьмана. Та після його смерті ця увага тільки посилилась. Чим більше досліджували життя гетьмана, тим більше виникало зацікавлень. Впродовж трьох століть було створено близько 200 творів різних галузей мистецтва натхненних і присвячених Іванові Мазепі. Та чим зумовлена така популярність гетьмана? Відповіді криються у його життєписі.
Іван Мазепа походив зі шляхетського роду і, отримавши добру освіту в Києво-Могилянській академії, відправився на службу до польського короля. Там він декілька років був одним з наближених короля Яна II Казимира, аж поки не сталась прикра історія, яка стала легендою ще за часів життя Мазепи. За описами Іван Мазепа був надзвичайно привабливим юнаком і саме тому у нього розпочався роман із дружиною одного заможного шляхтича. Коли чоловік застукав Мазепу у покоях своєї дружини, то придумав для нього незвичне покарання – прив’язати голого парубка до дикого коня та пустити у вільний степ. Ця історія стала основою для багатьох творів мистецтва, однією з найвідоміших є картина Ежена Делакруа “Мазепа на коні”.
Після повернення в Україну Іван Мазепа деякий час жив у своєму маєтку, а потім став на службу до гетьмана
Петра Дорошенка. Довгий час був у нього довіреною особою, аж поки не перейшов на сторону Самойловича. 1687 року Івана Мазепу було обрано гетьманом Війська Запорозького. За часів його головування значно покращилось життя не тільки козацтва, а й селянства, на новий рівень піднялись освіта та культура, Київ відродився як духовний центр України. Довгий час підтримував дружні зв’язки з Московією, та після початку Північної війни та виникнення унаслідок цього непорузумінь з російським царем уклав договір з королівством Швеції. Один з учасників знаменитої битви під Полтавою. Об’єднане військо Мазепи та короля Швеції зазнало поразки
Пьер де Кубертен в ту пору генеральный секретарь этого Союза, впервые официально заявил, что приступает к непосредственной реализации проекта возрождения Олимпийских игр "на принципах, соответствующих потребностям сегодняшнего дня". А затем убедил руководство Союза в необходимости созвать международный форум для выработки единых подходов к организации Олимпийских игр, а также общей трактовки требований, предъявляемых к их участникам. Подготовка этого мероприятия, пригласить на которое предполагалось представителей всех крупных спортивных организаций, была доверена трем комиссарам, в том числе К. : ему поручалось установить контакты с коллегами на Европейском континенте.
Международный атлетический конгресс открылся 16 июня 1894, а спустя неделю, проголосовав за возрождение Олимпийских игр, делегаты конгресса, представлявшие 12 стран, приняли решение сформировать постоянно действующий комитет, уполномоченный осуществлять контроль за организацией и проведением этих соревнований. Так был создан Международный олимпийский комитет (МОК) , там же была утверждена, разработанная К. , Олимпийская хартия — свод основных правил и положений МОК. В 1894 К. был избран генеральным секретарём МОК, а 10 апреля 1896 вслед за отставкой первого президента МОК Деметриуса Викеласа К. был избран президентом МОК.
(Если написал нужное то поставь 5 звёзд)
Объяснение: