Приветствую тебя, мой дорогой друг ! Как живется тебе в далекой Америке? Не скучаешь ли ты по своей стране, из которой уехал много лет назад? За это время наш родной Казахстан очень сильно изменился! Мы добились больших успехов во многих областях. Наши города стали еще больше и краше, в них очень современная инфраструктура. Мы добились огромных успехов в экономике. Недавно в Нур - Султане проходила международная выставка " Экспо". Приезжай к нам в гости, ты будешь приятно удивлен изменениям нашей прекрасной страны.
Объяснение:
Лейтмотивом літературної творчості Генріха Белля стала тема війни. І це зовсім не випадково, адже саме трагічні фронтові події, що випали на долю письменника за ті шість років, які він був на фронтах Другої світової війни, визначили сенс його життя і творчої діяльності.
Тема війни стала головною і в одному з найвидатніших творів Генріха Белля, оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Незвичайну назву для цього твору письменник узяв із давньогрецького епіграфа-двовірша про битву у Фермопольській ущелині. Саме там, захищаючи рідну землю, загинули відважні спартанські воїни царя Леоніда. У Німеччині цей вірш став відомий завдяки його перекладу Фрідріхом Шиллером: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».
Слід сказати, що у всі часи спартанці були прикладом відданості Батьківщині, витримки, волі і мужності. Ці воїни-патріоти фізичну і моральну загартованість отримували в спеціальних спартанських школах, про які ходять легенди й сьогодні.
Фашистське керівництво тридцятих років минулого століття лицемірно ототожнювало шовіністичне виховання свого народу з системою патріотичного спартанського виховання. Фашисти на чолі з Гітлером мріяли про владу над усім світом і вкладали у вихованців культ зневаги до людей інших націй, культ грубої сили, вони готували німецьку молодь до поневолення Європи, а потім і усього світу.
Генріх Белль спеціально не закінчив фрази із давньогрецького вірша, яку виніс у заголовок оповідання. Головний герой твору, юнак, який на початок війни був ще школярем, так і не встиг дописати цього вірша на шкільній дошці, бо був мобілізований в армію і відправлений на фронт. Там він став не героєм подібно спартанців, що захищали Батьківщину, а «гарматним м’ясом» у боротьбі фашистського режиму за світове панування.
Але якщо спартанці віддали своє життя заради благородної мети — захисту своєї вітчизни, то німецька молодь, яка не по своїй волі опинилися на фронтах найкривавішої в історії людства війні, лише скалічила себе, обманута пропагандистськими ідеями про справедливість загарбницької політики влади.
Зображення скаліченого юнака, який пораненим потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь, його пригнічений стан і внутрішній монолог про брехливий патріотизм, повтори у описах, поступове впізнання юнаком гімназії, у якій він провчився 8 років — все це дає нам зрозуміти, що війна — це найбільше у світі антигуманне і протиприродне явище. Замість радощів життя і пізнання світу учорашній школяр отримує страшний життєвий удар і відчуває почуття, описані ще в «Апокаліпсисі»: «У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її, побажають умерти, але смерть утече од них».
Оповідання обривається зненацька, як зненацька обривається і його назва. Генріх Белль попереджує нас: якщо людство не змінить ставлення до життя, а кожен з нас не змінить своє ставлення до оточуючих, це відоме біблійне пророцтво пошириться на весь світ. А незміцнілі душі обманутих юнаків будуть приречені на трагізм існування...
Объяснение:
Лунный камень (адуляр) — относительно редкий минерал группы калиевых полевых шпатов, разновидность низкотемпературного ортоклаза. Название дано за сияющие голубые переливы (иризацию), причиной которых является тонкопластинчатое строение минерала. Название «адуляр» происходит от гор Адула в Швейцарии, где были впервые найдены кристаллы этого камня.
В лунном камне иногда возникает эффект «кошачьего глаза». Минерал хрупкий, очень чувствителен к ударам и сжатию. Кристаллы призматические, столбчатые или таблитчатые. Плеохроизм отсутствует. Спектр поглощения не интерпретируется. Люминесценция слабая голубоватая.
Лунный камень по неопытности иногда можно спутать с халцедоном или синтетической шпинелью.
В торговой сети под этим названием очень часто встречаются имитации из матового иризирующего стекла. «Лунным» отливом могут обладать также альбит, олигоклаз, микроклин и ряд других минералов.
Ценится коллекционерами. Применяется как недорогой поделочный (полудрагоценный) камень, шлифуется кабошоном или в виде плоских вставок.