Объяснение:
Кожна людина робить помилки незалежно від віку і кількості накопиченої мудрості. Це незмінна частина життя, уроки, через які ніхто не має права переступити.
Ми починаємо робити помилки з самого дитинства, коли намагаючись встати, падаємо. Далі ми раз по раз помиляємося в школі і, нарешті, в дорослому житті. Помилки допомагають людині вчитися. За до них він запам'ятовує, що зробив не так, і в наступний раз намагається виправитися, вдосконалюючись знову і знову. Але не всі люди вчаться на своїх помилках. Деякі роблять їх знову і знову, навіть не намагаючись що - то виправити. "Знову настав на ті ж граблі", - говорить в цьому випадку суспільство.
Але чи потрібно картати людини за зроблену помилку? Безумовно ні. Всі ми робимо помилки, навіть найрозумніші люди на планеті часом помиляються. Значить, кожен має право на помилку. Навіть учитель чи професор, адже вони теж люди. Не може помилятися тільки робот. Але зате він не може і вдосконалюватися. А ось людина, помиляючись, може дізнатися щось нове.
Таким чином, можна сказати, що помилки навіть корисні. Але людина сама повинна вчитися на своїх помилках, ніхто інший не повинен йому вказувати на них. Однак, у всьому повинна бути міра. Помилки треба вміти прощати, але якщо їх стає занадто багато, варто задуматися. Адже деякі люди роблять помилки систематично, навіть не думаючи про наслідки.
Була у мене подруга в дитинстві, яка при кожному зручному випадку підставляла мене. "Це все вона!" - говорила вона кожен раз, коли дорослі, після чергової нашої витівки, з докором дивилися на неї. Звичайно, мені було неприємно. І кожен раз я говорила їй про це. Але вона тільки відмахувалася, і говорила: "Ну ладно, помилилася один раз, з ким не буває. Більше такого не повториться". І кожен раз я вірила їй. Апогеєм став випадок в школі. Моя подруга з захватом списала у мене домашнє завдання і гордо показала його вчительці. Та помітила, що наше завдання ідентично. "Це все вона!" - в черговий раз заявила моя тепер уже колишня подруга.
Таким чином, можна сказати, що людина має право на помилку тільки в тому випадку, якщо він ще не має досвіду в цій справі. А ось якщо він скоїв одну і ту ж помилку двічі, це вже зовсім інша справа.
Тоді Петро встав разом з 11 апостолами+ і голосно промовив: «Юдеї та всі жителі Єрусалима! Уважно послухайте, що я вам скажу. 15 Не думайте, що ці люди п’яні, бо зараз тільки третя година дня*, 16 а те, що ви бачите, було передречено через пророка Йоı́ла: 17 “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух* на всіляких людей. І будуть пророкувати ваші сини та дочки, юнаки ваші матимуть видіння, а вашим старим чоловікам будуть снитися сни.+ 18 У ті дні я виллю свій дух* навіть на моїх рабів та рабинь, і вони теж пророкуватимуть.+ 19 Також я дам чуда* на небі, а на землі знаки: кров, вогонь та хмари диму. 20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови*. 21 І кожен, хто кличе ім’я Єгови ”.+
22 Ізраїльтяни, прислухайтесь до моїх слів: Ісус назаря́нин — це чоловік, на якого Бог відкрито вам указав, здійснивши через нього могутні діла й чуда* і давши знаки,+ про що ви й самі знаєте. 23 Цей чоловік був виданий вам, щоб виконалося те, що Бог постановив* та передбачив.+ І саме його ви руками беззаконників стратили, прибивши до стовпа.+ 24 Але Бог його воскресив,+ звільнивши від мук* смерті, оскільки було неможливо, щоб вона і далі тримала його.+ 25 Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову*; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26 Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я* житиму надією, 27 бо ти не залишиш мене* в могилі* і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28 Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+
29 Брати! Про Давида, голову родини, можна з упевненістю сказати, що він помер, був похований,+ а його гробниця тут донині з нами. 30 Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31 Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки.+ 33 Тож оскільки Бог, Батько, звеличив Ісуса, посадивши його праворуч від себе,+ і дав йому обіцяний святий дух,+ то Ісус вилив цей дух на нас, і тепер ви це бачите й чуєте. 34 Адже Давид на небо не піднявся, а промовив: “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, 35 поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*»”.+ 36 Отже, нехай весь ізра́їльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі,+ Бог зробив Господом+ і Христом».
37 Ці слова вразили їх у саме серце, тому вони почали запитувати Петра та інших апостолів: «Брати, що ж нам тепер робити?» 38 А Петро відповів: «Покайтесь,+ і нехай кожен з вас охреститься+ в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів,+ і тоді ви одержите в дар святий дух. 39 Бо Єгова*, наш Бог, дав таку обіцянку+ вам і вашим дітям, а також тим, хто далеко,— всім, кого він захоче до себе покликати».+ 40 І Петро говорив ще багато іншого, даючи ґрунтовне свідчення та настійно заохочуючи: «Рятуйтесь від цього зіпсованого покоління».+ 41 Тож ті, хто радо прийняв його слова, охрестилися.+ Того дня до них приєдналося приблизно 3000 осіб*.+ 42 І вони далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, разом проводили час*, споживали їжу+ і молились.+
43 У той час кожного* охоплював страх, апостоли ж виконували багато чуд* та знаків.+ 44 Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. 45 Вони продавали своє майно,+ все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою.+ 46 І день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою, їли в різних домах і ділилися своєю їжею з великою радістю та щирим серцем
Объяснение:
наявність не менше двох сторін, які контактують між собою;
взаємна несумісність цінностей і намірів сторін;
протиставлення діянь одної сторони іншій і навпаки;
поведінка, направлена на ліквідацію планів і руйнування намірів іншої сторони, щоб придбати, здобути щось за рахунок неї;
застосування сили і примусу з метою вплинути на поведінку іншої сторони в бажаному напрямку;
наявність емоційної напруги в стосунках між партнерами.