Відповідь:
Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) є національним надбанням народу України та невід'ємною частиною Всесвітньої природної та культурної спадщини. Екологічні системи та окремі об'єкти, що входять до їхнього складу, забезпечують не тільки збереження унікальних природних ландшафтів та біологічного різноманіття країни, а й сприяють сталому екологічному розвитку навколишнього природного середовища. Саме тому території та об'єкти природно-заповідного фонду виступають ключовими елементами у національній екологічній мережі.
Незважаючи на те, що території природно-заповідного фонду мають тенденцію до збільшення, їх частка в Україні є недостатньою і продовжує залишатися значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де площі, зайняті природно-заповідними територіями, становлять у середньому 15% території. Так, наприклад, частка територій природно-заповідного фонду Полтавської області становить лише 4,95% від загальної площі області. Відповідно до Закону України «Про основні принципи (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» саме поширення існуючих та створення нових територій природно-заповідного фонду сприятиме досягненню головної стратегічної мети – збалансованого екологічного розвитку країни та припиненню процесів деградації довкілля.
Території природно-заповідного фонду являють собою певні екологічні природні системи, які утворювалися протягом тривалого часу живими організмами та середовищем, в якому вони існують, з тісним взаємозв'язком і взаємодією всіх компонентів системи, що характеризуються унікальністю та особливою екологічною цінністю.
Основними функціями природоохоронних територій є:
- підтримка чи розширення зони природного існування певних видів;
- підтримка чи покращення поширення, міграції та/або генетичного обміну певних видів;
- відновлення якості ареалів існування;
- захист видів, які знаходяться під загрозою зникнення, уразливих, ключових чи комплексних видів;
- підтримка чи покращення гідрологічних функцій;
- підтримка чи покращення екологічної якості;
- контроль ерозії;
- захист цінних ландшафтних форм;
- підтримка біоценозу на територіях, забруднених радіацією;
- та забезпечення взаємозв’язку з сусідніми транскордонними територіями.
Нажаль, розширення існуючих та створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду в Полтавській області відбувається не так швидко, як того хотілося б. Погіршує ситуацію ще й те, що останні зміни до законодавства України (в редакції Закону України «Про природо-заповідний фонд України» № 2362-19 від 22.03.2018) обмежують рубки та забороняють полювання у заказниках, пам’ятках природи місцевого значення та заповідних урочищах.
Проте, нещодавно Міністерство екології та природних ресурсів України для полегшення роботи науковців, громадськості та органів місцевої влади при створенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду затвердило Методичні рекомендації щодо розроблення проектів створення природних територій та об’єктів природно-заповідного фонду України (Методичні рекомендації).
Використання Методичних рекомендацій дозволить забезпечити уніфікований підхід до розроблення та затвердження проектів створення природних територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, що дозволить підвищити якість документів, які є підставою для розроблення проектів Указів Президента України про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Дані Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових правових норм та відтворюють позицію Мінприроди як уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Цей документ узагальнює та використовує практику Мінприроди, а також напрацювання органів місцевої влади та наукових установ. Використовуючи зазначені матеріали, на основі законодавства України запропоновано базові положення для розроблення проектів створення природних територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації наголошує на тому, що площі природно-заповідного фонду Полтавщини необхідно постійно розширювати, адже всі об'єкти ПЗФ можуть використовуватися у короткостроковому відпочинку, бути рекреаційними ресурсами під час пішохідного, велосипедного або кінного туризму, представляти дестинацію (місце призначення) при прокладанні оглядових або тематичних маршрутів. Розширювати території природно-заповідного фонду потрібно насамперед за рахунок ділянок, які менше змінені господарською діяльністю людини або територій, на яких трапляються види рослин і тварин, що занесені до Червоної книги.
Пояснення:
Сегодня наука не стоит на месте. И развитие робототехники это тоже касается. Роботы стали частью современной промышленной революции, характеризующейся широким внедрением адаптивных технологий и роботизацией производства. Современный мир вполне осознает, какое значение имеет робототехника. Конечно, до появления роботов свободно общаться со своими владельцами, еще далеко, но уже появились такие, которые могут выполнять определенные виды работ. Роботов можно программировать, и не только на выполнение тех задач, которые человеку не нравятся, но и тех, которые ему просто не под силу. Именно по этой причине в самое ближайшее время развитие робототехники возможно в медицинской сфере. В настоящее время развитие робототехники достигло такого уровня, что роботы могут не только перемещаться самостоятельно, но и переносить грузы, играть на музыкальных инструментах, подниматься по лестницам, принимать участие в людей при чрезвычайных ситуациях, изображать домашних животных, и даже успели побывать в космосе.
Объяснение:
///
1. Башкирский государственный аграрный университет изначально создавался как сельскохозяйственный институт. Решение о его создании было принято в июле 1930 года, и уже в октябре начались первые занятия. В первые годы своего существования Институт располагался в здании бывшей духовной семинарии. Статус университета Башкирский сельскохозяйственный институт обрел только в 1993 году.
Сейчас Башкирский государственный аграрный университет занимает одну из лидирующих позиций среди российских сельскохозяйственных ВУЗов. Преподаватели университета на протяжении нескольких десятилетий занимаются подготовкой профессиональных кадров для села. При университете действуют несколько известных научных школ, а научно-техническая база является одной из лучших в стране. Традиционно Башкирский аграрный университет славится высоким уровнем подготовленных специалистов, количество которых превышает 50 тысяч человек.
В распоряжении университета - шесть современных учебно-лабораторных корпусов, расположенных как в самой Уфе, так и в других городах. Учебно-лабораторные помещения занимают площадь свыше 90 тысяч. кв. метров.
Объяснение:
2. Памятник Александру Матросову — скульптура Герою Советского Союза А. М. Матросова, установленная в Уфе в парке им. В. И. Ленина.
Автором памятника выступил скульптор Эйдлин Л. Ю., архитектором — Грибов А. П. Проект памятника был обсуждён в сентябре 1949 г. известными скульпторами страны и рекомендован к реализации в металле. Скульптура была отлита на ленинградском заводе «Монументскульптура».
Памятник Герою Советского Союза А. Матросову был установлен в Уфе 9 мая 1951 г. в парке, переименованном в честь героя. Памятник выполнен из бронзы, установлен на постаменте из розового гранита. Он представляет собой фигуру высотой в 2,5 метра в полный рост, в движении вперед, с автоматом в руках. На голове солдата — каска, поверх обмундирования — плащ-палатка. Надпись на постаменте гласит: «Герою Советского Союза Александру Матросову»
. Мраморная скульптура Ф. И. Шаляпину установлена в Уфе рядом с Уфимской государственной академией искусств им. Загира Исмагилова (ранее — здание Дворянского собрания Уфы) на улице Ленина, напротив Башкирского театра оперы и балета, где певец дебютировал 18 декабря 1890 года.
Памятник выполнил художник-монументалист Рустэм Хасанов, архитектором памятника выступил К. Донгузов. Торжественное открытие памятника состоялось 12 июня 2007 года.
Объяснение:
Розширення заповідних територій в наш час на жаль, малоймовірне. Для розширення необхідна воля керівництва нашої країни.
Я вважаю, що нашим людям необхідно берегти та не знищувати ті заповідні території, які є зараз. Збереження заповідних територій є необхідною умовою для існування флори та фауни, адже знищення або зменшення заповідних територій знищить багато видів тварин та рослин.
Я з дитинства навчений берегти та не завдавати шкоду усьому живому.
Милуватись та ігати, бачити навколишню красу може кожна людина, з такою природою та тваринами, як в Україні, це не складно та дуже цікаво.