Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний іб художнього узагальнення.
У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» — у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець. У зв'язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і «правдивим» за певної доби саме тому, що виявляється здатним дати найпереконливіші відповіді на її виклики, найповніше виразити «істини буття», як вони мисляться й переживаються сучасниками.
Утім, за реалізмом невипадково закріпилася його назва: він тісно пов'язаний з настановою реалістичного (тобто заснованого на досвіді) сприйняття й витлумачення дійсності.
Объяснение:
Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний іб художнього узагальнення.
У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» — у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець. У зв'язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і «правдивим» за певної доби саме тому, що виявляється здатним дати найпереконливіші відповіді на її виклики, найповніше виразити «істини буття», як вони мисляться й переживаються сучасниками.
Утім, за реалізмом невипадково закріпилася його назва: він тісно пов'язаний з настановою реалістичного (тобто заснованого на досвіді) сприйняття й витлумачення дійсності.
Объяснение:
Відповідь:
Впродовж навчального року ми познайомилися з цікавими художніми творами, які входять до скарбниці світової літератури. Деякі з них стали вашими улюбленими, інші, можливо, ви захочете ще перечитати, щоб зрозуміти їхню справжню суть. Сьогодні у нас є можливість знову перегорнути сторінки вивчених творів.
Вправи «Встанови відповідність»
Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення.
А)
1. Ода.
А) Жанр східної поезії, закінчений за змістом і художньою формою чотиривірш.
2.Лірика.
Б) Твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.
3.Рубаї.
В) Вірш, що висловлює високі почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.
4. Пародія
Г) Літературний твір-насмішка, створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним комічним ефектом.
5. Притча.
Д) Рід літератури, у якому відображено думки, настрої, почуття людини, душевний стан автора.
Б)
1. Елегія.
А) Вірш із чотирнадцяти рядків, які утворюють два катрени і два терцети.
2. Драма.
Б) Гостра критика з висміюванням, а почасти й гнівним засудженням вад і негативних явищ приватного, суспільного й політичного життя.
3. Сонет.
В) Ліричний жанр, що у вільній віршовій формі передає почуття, роздуми надскладними проблемами життя.
4. Діалог.
Г) Розмова кількох персонажів, під час якої розкриваються їхні почуття, думки й наміри.
5. Сатира
Д) Рід літератури, у якому життя зображено не через авторську оповідь, а через діалоги та вчинки дійових осіб.
Завдання 2. Визначити відповідність літературного твору до жанру.
А)
1. Гомер «Іліада»
А) героїчна поема
2. Есхіл «Прометей закутий»
Б) поема
3. «Пісня про Роланда»
В) повість
4.Р. Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон»
Г) трагедія
Б)
1.В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»
А) казка-притча
2.А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
Б) комедія
3. Лі Бо «Печаль на яшмовому ґанку»
В) вірш
4. Мольєр «Міщанин-шляхтич»
Г) трагедія
Вправа «За віршованими рядками встановити твір та його автора».
1
.Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він –
Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
2
Мій пам′ятник стоїть триваліший від міді.
Піднісся він чолом над царські піраміди.
Його не сточить дощ уїдливий, гризький,
Не звалить налітний північний буревій.
3
Йому тут воля –
тож дме він і вдень і вночі.
Затінений стовбур
Покрився плямами моху.
4
Любов- це сонечко, що Всесвіт огріває,
Любов – чудесний птах, що в квітнику співає.
Її не знає той, хто плаче солов′єм,
Вона в душі того, хто мовчки умирає.
5
В своїх очах несе Кохання, -
На кого гляне, ощасливить вмить;
Як десь іде, за нею всяк спішить,
Тріпоче серце від її вітання.
6
Коли торкнувсь рукою недостойно
І осквернив я цей олтар святий,
Уста – два пілігрими – хай пристойно
Цілунком ніжним змиють гріх тяжкий.
1.
Гра «Скринька знахідок».
Яким літературним героям належать ці предмети: назвіть героя, твір та ав
Пояснення: