Друзья важны в жизни каждого человека. Это самые близкие люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. Друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. Я рад, что в моей жизни тоже есть друзья.
Нельзя просто выбрать человека себе в друзья. С одними сближаешься постепенно, потому что они рядом, например, в школе или во дворе. С другими знакомишься там, где проявляются общие интересы, например, в кружках или в спортивных секциях. И каждый раз однажды понимаешь, что этот человек стал тебе особенно близок и дорог, и что с ним хочется говорить на разные темы или даже просто быть рядом.
Здорово видеть своих друзей каждый день. Но даже если этого не происходит, дружба все равно не исчезает. С некоторыми моими друзьями мы не видимся месяцами, но все равно остаемся друг другу родными. Это важно, что в мире есть такие дорогие для тебя люди, которые не забудут и не предадут тебя, даже если ты будешь в отъезде или уедешь в другой город навсегда.
У человека может быть только один, самый близкий друг. А может быть и так, что друзей у него много, и он никогда не остается один. Нельзя сказать, сколько должно быть друзей у одного человека, и это позволяет нам самим выбирать и решать.
Друзья - это лучшая поддержка в любой ситуации, даже если друзья просто рядом. Но чтобы сохранить дружбу, нужно очень стараться. Нельзя забывать о своих друзьях, о важных событиях в их жизни. Нельзя проводить с ними только счастливые дни, оставляя их, когда у них неприятности или горе.
У меня есть несколько очень хороших друзей, которых я очень люблю. Я дорожу ими, потому что у них такие же увлечения и вкусы. Мне нравится проводить с ними время, потому что мы любим одинаковую музыку и одни и те же фильмы. Они всегда могут рассказать что-то интересное и выслушать меня, если мне это необходимо, и я отвечаю им тем же. Мне хочется верить, что мы сумеем сохранить эту дружбу на всю жизнь. А еще я надеюсь, что в будущем у меня появятся новые друзья, с которыми мне будет так же интересно.
Друзья важны в жизни каждого человека. Это самые близкие люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. Друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. Я рад, что в моей жизни тоже есть друзья.
Нельзя просто выбрать человека себе в друзья. С одними сближаешься постепенно, потому что они рядом, например, в школе или во дворе. С другими знакомишься там, где проявляются общие интересы, например, в кружках или в спортивных секциях. И каждый раз однажды понимаешь, что этот человек стал тебе особенно близок и дорог, и что с ним хочется говорить на разные темы или даже просто быть рядом.
Здорово видеть своих друзей каждый день. Но даже если этого не происходит, дружба все равно не исчезает. С некоторыми моими друзьями мы не видимся месяцами, но все равно остаемся друг другу родными. Это важно, что в мире есть такие дорогие для тебя люди, которые не забудут и не предадут тебя, даже если ты будешь в отъезде или уедешь в другой город навсегда.
У человека может быть только один, самый близкий друг. А может быть и так, что друзей у него много, и он никогда не остается один. Нельзя сказать, сколько должно быть друзей у одного человека, и это позволяет нам самим выбирать и решать.
Друзья - это лучшая поддержка в любой ситуации, даже если друзья просто рядом. Но чтобы сохранить дружбу, нужно очень стараться. Нельзя забывать о своих друзьях, о важных событиях в их жизни. Нельзя проводить с ними только счастливые дни, оставляя их, когда у них неприятности или горе.
У меня есть несколько очень хороших друзей, которых я очень люблю. Я дорожу ими, потому что у них такие же увлечения и вкусы. Мне нравится проводить с ними время, потому что мы любим одинаковую музыку и одни и те же фильмы. Они всегда могут рассказать что-то интересное и выслушать меня, если мне это необходимо, и я отвечаю им тем же. Мне хочется верить, что мы сумеем сохранить эту дружбу на всю жизнь. А еще я надеюсь, что в будущем у меня появятся новые друзья, с которыми мне будет так же интересно.
Астрід Ліндгрен 1907-2002 Міо, мій Міо (1954) Історія створення повісті А.Ліндгрен «Міо, мій Міо» Одного разу, гуляючи сквером (невеликим садом у місті), письменниця побачила маленького сумного хлопчика, який самотньо сидів на лавці. Ліндгрен відразу перенесла його в казкову Країну Далеку, де хлопчик стає принцом і вступає в боротьбу з різними чудовиськами та жорстоким лицарем Като, який захопив у полон багато людей. У цій казці письменниця використала старовинну легенду про Чорного Рицаря, якого перемагає маленький хлопчик. Сюжет повісті А.Ліндгрен «Міо, мій Міо» Письменниця присвятила книжку долі дев'ятирічного хлопчика на ім'я Бу Вільгельм Ульсон (або просто Буссе). Він рано залишився без батьків і жив у притулку, а потім виховувався у чужій сім'ї. Дратівливість і байдужість прийомних батьків часто викликали у Буссе страждання і відчуття самотності. Гостро відчуваючи самотність, хлопчик Буссе мріяв про сильного й люблячого батька, як у його друга Бенка. Проте раптом життя головного героя змінили чарівні предмети — золоте яблуко, ключ до Країни Далекої, джин із пляшки. Вони до хлопчикові залишити злий земний світ і потрапити у світ добра й любові. Тут він дізнається, що королем цієї красивої Країни був його рідний батько. У казковому світі він отримав усе, чого так не вистачало в реальності: нове ім'я, трояндовий садок, вірного коня Міраміса, а головне — рідного тата-короля. За задумом автора, Міо, як тепер усі називали хлопчика, судилося битися зі злим лицарем Като, який захопив у полон багато людей і перетворив підвладні йому землі і води на Мертвий Ліс і Мертве Озеро. Головний герой долає свій страх заради іння королівства Країни Далекої. Вірними помічниками Міо в цій боротьбі стає його вірний друг — хлопчик Юм-Юм і досвідчений зброяр, який зробив для нього чарівний меч, здатний розсікати кам'яне серце лицаря Като. В Мертвому Лісі дітей врятувало «ду дерево», а «найчорніша в світі гора» впустила їх до себе. На стороні сміливих дітей виступає також «колодязь, що шепотів», яма в лісі і навіть скелі і птахи. Маленька дівчинки, перетворена на птаха, своїми крилами загасила смолоскип задля іння юних героїв (вона ожила під чарівним плащем, витканим її мамою). Завдяки їм герою вдається перемогти чари жорстокого лицаря Като. Своє щастя хлопчик Міо знайшов не в героїчних пригодах, а в родинному затишку. Любов (матері, батька, друга) у цій казці здатна творити справжні дива й перемогти все лихе. Однак питання, куди ж насправді подівся Буссе — залишається відкритим. Книга «Міо, мій Міо» викликає у читачів надію на перемогу справедливості; розкриває безмежні фізичні і духовні можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших. Анкета твору 1) Жанр. Казкова повість (фентезі) 2) Герої твору. Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові 3) Елементи сюжету Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни
2. Розвиток дії. Буссе - Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій 4) Тема - пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні. 5) Ідея - віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших. 6) Проблеми. Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини; роль батьків у житті дитини; материнська любов та піклування 7) Конфлікт твору. Втілення зла - жорстокий лицар Като та його мертвий світ (зачаровані птахи, безлюдне озеро, ліс, чорна гора) протиставлений сонячному світу добра