Знайти проблеми та написати їх рішення Наслідком стрімкого розширення системи вищої освіти стала дедалі більша кількість випускників, які можуть
знайти на ринку праці для себе лише таку роботу, для якої вища освіта не потрібна. Таким чином, має місце
перевищення пропозиції випускників вишів з не надто актуальним рівнем навичок у порівнянні з попитом. Це
призвело до розриву між рівнями освіти та зайнятістю — особливо серед молодих випускників вишів. Відповідно,
частка осіб з вищою освітою серед безробітних зросла з 32% у 2004 році до 47% у 2013 році .Крім того, станом
на 2013 рік 40% молодих випускників вишів працювали на посадах нижчого рівня, для яких у вищій освіті немає
потреби, в порівнянні з 29% серед працівників зрілого та старшого віку. Серйозний дисбаланс навичок справляє
значний вплив на рівень задоволеності працівників, оскільки 40% роботодавців повідомили про наявність у
працівників суттєвих прогаВикладання та навчання у вищих навчальних закладах досі залишається орієнтованим на
здобуття знань, зміст яких часто буває застарілим і не коригується відповідно до потреб сучасних студентів
або з урахуванням нових тенденцій, досліджень або технологій. Попри те, що обсяг систематизованої інформації
про якість навчання у сфері вищої освіти є невеликим, згідно з загальною думкою програми навчання та
педагогічні методи викладання потребують модернізації з урахуванням результатів еволюції потреб суспільства
та економіки. В Україні, зокрема, не вистачає прикладних ділових, фінансових та управлінських навичок, але
дуже небагато вишів активно просувають навчальні програми у сфері підприємництва . У глобальному
масштабі у сфері вищої освіти сформувалась тенденція до запровадження багатодисциплінарних програм,
заснованих на емпіричному навчанні та проектних підходах до розв'язання складних завдань. Україні варто
було б активніше підтримувати тематичне викладання, підприємництво та орієнтовані на студентів підходи
до навчання, а також залучати роботодавців до перегляду програм навчання для поліпшення
працевлаштовуваності студентів. Корупція, включаючи масову зневагу до стандартів академічної
доброчесності та терпимість до порушень в академічній сфері, теж сприяє падінню якості освіти та
авторитету дипломів. Попри те, що після запровадження у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)
можливості корупції при вступі до вишів звузились, нікуди не поділись інші проблеми: академічна
недобросовісність та систематичне порушення засад академічної доброчесності, зокрема списування під час
іспитів і плагіат. Такі випадки є звичайними та не сприймаються як порушення. За різними оцінками
щонайменше 25–30% студентів мають безпосередній досвід академічних порушень або хабарництва, а тих, хто
бачив такі випадки та знає про них, ще більше. Оскільки вища освіта відіграє основоположну роль у
розвитку державного та приватного секторів та є основною рушійною силою соціальної мобільності, цей
виклик залишається великою проблемою для системи вищої освіти.
Горностай — небольшой зверёк типичного куньего облика с длинным телом на коротких ногах, длинной шеей и треугольной головой с небольшими округлыми ушами. Длина тела самца — 17—38 см (самки примерно вдвое меньше), длина хвоста составляет около 35 % от длины тела — 6—12 см; масса тела — от 70 до 260 г.
Окрас меха покровительственный: зимой чисто белый, летом двухцветный — верх тела буровато-рыжий, низ желтовато-белый. Зимний окрас характерен для районов, где минимум 40 дней в году лежит снег. Кончик хвоста чёрный в течение всего года. Географическая изменчивость качества зимнего меха, окраски летнего меха и размеров тела позволяет выделить порядка 26 подвидов горностая.
На территории России обычен на европейском севере и в Сибири.
Ведёт преимущественно одиночный территориальный образ жизни. Размеры участка варьируются от 10 до 20 га; у самцов он, как правило, вдвое больше, чем у самок, и пересекается с их участками. Самцы и самки живут раздельно и встречаются только во время брачного сезона. В голодные и малокормные годы горностаи покидают свои участки и переселяются, порой на значительные расстояния. Иногда миграции вызывает и массовое размножение грызунов в соседних районах.
Активен горностай преимущественно в сумеречно-ночные часы, иногда встречается и днём. В выборе убежищ, в том числе выводковых, неприхотлив. Его можно встретить в самых неожиданных местах — например, в стогах сена, кучах камней, в развалинах покинутых зданий или в брёвнах, сложенных у стены жилого дома. Занимает также дупла деревьев, часто прячется в них при паводке. Свою выводковую нору самка выстилает шкурками и шерстью убитых грызунов, реже сухой травой. Самостоятельно горностай нор не роет. Зимой постоянных убежищ не имеет и пользуется случайными укрытиями — под камнями, корнями деревьев, брёвнами. На место днёвки повторно возвращается редко.
Горностай хорошо плавает и лазает, но по существу это наземный хищник. Питается горностай водяными полёвками, хомяками, бурундуками, сеноставками, леммингами и др., настигая их в норах и под снегом. Грызунов горностай выслеживает, ориентируясь на запах, насекомых — на звук, рыбу — с помощью зрения.
Горностай размножается один раз в году, детёныши появляются в апреле — мае. Количество детёнышей в помётах колеблется от 3 до 18, в среднем 4—9. Занимается ими только самка.
Новорождённые имеют массу 3—4 г при длине тела 32—51 мм, рождаются слепыми, беззубыми, с закрытыми слуховыми проходами и покрытыми редкой белой шерстью. На 30—41 день они прозревают, а в 2—3 месяца по размерам неотличимы от взрослых. В конце июня — в июле они уже самостоятельно добывают пищу.
Горностай принадлежит к распространённым хищникам, однако его численность в настоящее время сильно упала за счёт охоты, ухудшения кормовых ресурсов, уничтожения мест обитания и т. п.
Горностай является объектом промысла (мех используется как отделочный). Полезен уничтожением мышевидных грызунов.