Развитие русской культуры в первой половине XIX века опиралось на преобразования предшествующего времени. Проникновение элементов капиталистических отношений в экономику усилило потребность в грамотных и образованных людях. Города стали основными культурными центрами. Новые социальные слои втягивались в общественные процессы. Культура развивалась на фоне всё возрастающего национального самосознания русского народа и в связи с этим имела ярко выраженный национальный характер. Существенное влияние на литературу, театр, музыку, изобразительное искусство оказала Отечественная война 1812 года.
Объяснение:
Га́ррієт Єлі́забет Бі́чер Сто́у (англ. Harriet Elizabeth Beecher Stowe; [stoʊ]; * 14 червня 1811, Лічфілд, Коннектикут, США — † 1 липня 1896, Гартфорд, Коннектикут, США) — американська письменниця, борчиня за ліквідацію рабства, авторка роману "Хатина дядька Тома". Ідея написання роману прийшла до неї після відвідування південних штатів США
Народилася в м. Лічфілді (штат Коннектикут) у родині пастора. В родні було 11 дітей, всі сини стали пасторами.
Перша збірка — «Травнева квітка» (1843).
Всесвітнє визнання здобув її твір «Хатина дядька Тома» (1852), в якому розкрита жахлива доля темношкірих рабів. Роман привернув громадську думку щодо проблеми ліквідації рабства. Прототипом головного героя став якийсь Джозайя Хенсон.
1853 року у відповідь на численні напади реакційної преси Бічер-Стоу опублікувала «Ключ до „Хатини дядька Тома“» — публіцистичний коментар до роману.
У романі «Дред, повість про Прокляте Болото» (1856) соціальні питання поставлено гостріше, ніж у «Хатині дядька Тома», але художньо він набагато слабший.
Роман «Хатина дядька Тома» перекладено багатьма мовами. Українською його вперше видано 1918 року. Наприкінці свого життя страждала від хвороби Альцгеймера