Бүгінде жалпы орта білім беретін мектептерге арналып шығарылып жатқан жаңа оқулықтарда экологиялық түсініктер кеңінен берілген. Кез келген пәнді оқытуда, ондағы тақырып материалдарының мәтінінің мазмұнын баяндағанда, түсіндіргенде оған табиғатты қорғау және көркейту шараларын үйретуді көздейтін, табиғат байлықтарына жауапкершілікпен қарайтын, яғни оқушыға экологиялық білім бере отырып, экологиялық мәдениетін орнықтырудың мүмкіндіктерін арттыратын педагогикалық іс-әрекеттер қажет. Осы қажеттілік қанағаттандырылса ғана тұлғада экологиялық сауаттылықты қалыптастыру үрдісінің алғашқы сатысы жүзеге асырылады. Мектеп қабырғасында жас ұрпаққа экологиялық тәрбие берудің мақсаты – экологиялық білім мен білікті қалыптастыру ғана емес, тұлғаның дүниетанымын дамытып жан-жақты экологиялық сауатты, мәдениетті етіп тәрбиелеу.
Адам мен табиғаттың өзара қарым-қатынасының адамгершілік аспектісін ашуда, ақыл-ой мен сезімін тәрбиелеуде, сананы қалыптастыруда адамның экологиялық мәдениетті, сауатты болуы тиіс. "Мәдениет экологиясы" терминін ең алғаш рет академик Д.С.Лихачев 1980 жылы ұсынды.
Экологиялық мәдениет - әлеуметтік табиғи түзілім, оның құрылымы бір-бірімен өзара тығыз байланысты бөліктерден тұрады: экологиялық білім, экологиялық мінез-құлық, экологиялық тәрбие, экологиялық сана, экологиялық сенім, экологиялық мәдениет, экологиялық қарым-қатынас, экологиялық іс-әрекет.
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Понтичний вид на зх. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. європейсько-зх. казахстанський ареал: спорадично у Пн. Приазов’ї, на Донецькому кряжі, Нижньому Дону та Нижній Волзі, у Передкавказзі та в Зх. Казахстані. В Україні — центральна частина Донецького кряжу, басейн р. Кальміус та Грузький Єланчик. Адм. регіони: Дц, Лг.
Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені невеликими групами. Біля Старобешево локальна популяція займає площу 10 м2 і налічує близько 50 особин, її віковий спектр нормального типу завдяки регулярному насіннєвому відновленню. У відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ виявлено дві куртини, площа яких близько 100 м2, чисельність не більше 2–3 сотень особин.
Причини зміни чисельності: Природно-історична рідкісність, порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, надмірне випасання худоби.
Умови місцезростання: Чагарникові степи, степові кам’янисті схили та зарості степових чагарників. Сухуваті збагачені солями та поживними речовинами чорноземи. У складі угруповань кл. FestucoBrometea та Rhamno-Prunetea. Мезоксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–100 см заввишки з прямостоячими густо короткоопушеними стеблами. Листки великі, на довгих черешках, пальчасторозсічені. Квітки темно-пурпурові, широко відкриті, утворюють на верхівці стебла одну (рідше кілька) густу китицю. Цвіте у червні– липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділеннях «Хомутовський степ» (Український степовий ПЗ) та «Провальський степ» (Луганський ПЗ). Необхідно створити заказник біля смт. Старобешево. Рекомендується виявити всі місцезнаходження та взяти їх під охорону, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання та заготівлю рослин, порушення умов місцезростань, зокрема, терасування схилів, лісорозведення та випасання худоби.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Господарське та комерційне значення: Декоративне; отруйний.