Реалізм в архітектурі був виразним, нескладним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу і натуральність. Застосовувався загалом у будівлях міського призначення: заводських, фабричних, житлових. У напрямі будівництва нових типів споруд і житлових комплексів розвивається архітектура Франції, де починають використовувати нові матеріали: скло, сталь, залізо, пізніше — залізобетон.
В архітектурі того часу міцно переплелися споруди різних стилів, серед яких: неороманський, єгипетський, грецький, неогрецький, чиказька школа, американський ренесанс. Приклади застосування декількох стилів в одній споруді зустрічалися досить часто.
Найбільшого поширення реалізм набув в радянській архітектурі. Видатні архітектори радянського часу, які працювали у декількох стилях: К. Алабян, В. Гельфрейх, Г. Гольц, О. Душкін, Й.Лангбард, М. Мінкус, Л. Поляков, Л. Руднєв, П. Федоровський, І. Фомін, О. Щусєв та інші.
• мониторинг и прогнозирование чрезвычайных ситуаций природного, техногенного и социального характера;
• оповещение населения о чрезвычайных ситуациях;
• инженерная защита населения и территорий от чрезвычайных ситуаций;
• радиационная и химическая защита населения;
• эвакуация населения;
• организация аварийно-спасательных и других неотложных работ в зонах чрезвычайных ситуаций, жизнеобеспечения населения, пострадавшего от чрезвычайных ситуаций.