1. Физическое здоровье.
Естественное состояние организма, которое обусловлено нормальным функционированием всех органов.Если все наши внутренние органы хорошо работают , то и организм правильно функционирует.
Это - хороший иммунитет,который справиться с инфекциями с минимальными последствиями.Это работо организма, энергия, физическая активность.
Правильное питание, хороший сон, активный отдых восстановить здоровье после тяжелого физического труда, больших физических нагрузок или после перенесенной болезни.
2. Нравственное здоровье.
Определяется моральными принципами. Отличительными чертами морального здоровья человека являются : отношение к труду, отказ от вредных привычек (курение, наркотики, алкоголь), которые противоречат нормальному образу жизни.
3. Психологическое здоровье.
Зависит от состояния головного мозга.. Характеризуется уровнем и качеством внимания, памяти, степенью эмоциональной устойчивости, развитие волевых качеств, умением здраво оценивать разные жизненные ситуации ( как сложные, так и простые), и в критических ситуациях.
Психологическое здоровье определяет образ мышления, поведения в обществе, коммуникабельность.
4. Духовное здоровье.
Здесь определяющим фактором является, то насколько мы уверены в себе, как мы определили свой жизненный путь, как мы можем ответить на простые вопросы: Цель в жизни?.Во что мы верим?.Что хотим в своей жизни?
Доброта , сострадание взаимопонимание, милосердие- это прописные истины, которые никто не отменял.
5.Социальное здоровье - это как мы ведем себя в обществе.
Каждый из нас определяет как жить в обществе: среди друзей, на работе со своими коллегами , в общении с незнакомыми людьми.
Даже в том же супермаркете. Ведь многие покупатели, как и продавцы ведут себя по отношению к друг другу, по хамски, доходит до оскорблений, воровства в магазине и т.д.
Поведение в общественном транспорте например. Есть водители, которые хамят пассажирам, а есть пассажиры , которые ведут себя по хамски и с водителем и с другими пассажирами..Да таких ситуаций в жизни полно, какую сферу жизни ни возьми. И в больнице, в школе.
6.Эмоциональное здоровье,
Это умение сдерживать себя в стрессовых ситуациях, уметь контролировать эмоции, не поддаваться на провокации.
Перепады настроения, депрессии, или всплески эйфории от каких-то приятных моментов в жизни, пессимизм - все это оказывает влияние на наше здоровье.
А общее наше здоровье зависит от физического, социального, психического, духовного, эмоционального, нравственного здоровья и от нас самих.
сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.