1. Приём паса, подбор
2. Пас, игрок бросает на грудь или об пол мяч и тем самым отдает пас своему игроку по команде
3. Техника, дриблинг
4. Техника, на штрафных чаще всего бросают без прыжка
5. Двусторонние игры в баскетболе ... Можно проводить двусторонние игры одновременно на двух площадках. Если в школе имеется только одна площадка, то сражаются сразу три команды. Пока две из них играют между собой, игроки третьей команды группируются в точке пересечения средней и одной из боковых линий ноля
по поводу баскетбола пиши мне)
пиши, всегда
Физрук заставляет судить меня в школе баскетбол на соревнованиях, потому что я правила знаб
Мой главный плохие поступки-это не своей семье например бабушке не принести воды и.т.д деятельность которая решает мои поступки это все контролировать слышать и всегда делать то что сказали взрослые, это нам что бы не терять свою репутацию среди родителей.
Например мы можем маме в готовке ты так сможешь сам научится готовить или много читать книг ты сможешь в свой словарный запас положить побольше слов которые некоторые не знают или изучать новые темы как математика или повторить темы которые ты не знаешь или родителям как младшему ребенку в семье с домашним заданием или что нибудь еще или поиграть с ним.
Объяснение:
суть заключается в том если не будешь то и тебе не будут
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку "Пурпурові вітрила", сповнену любов'ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме "назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям". Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: "Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне". Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, "нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості", — пише про Ассоль Грін.