У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.
Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных, нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.
Пример:
Эрекция.
Эре́кция (от лат. erectus — стоящий вертикально) — увеличение объёма полового члена и его отвердение в результате наполнения кровью полостей пещеристых тел. Данный термин также используется и по отношению к женским половым органам, находящимся в состоянии полового возбуждения. Явление эрекции присуще млекопитающим, крокодилам, черепахам и некоторым видам птиц, во всех случаях эрекция представляет собой комплексный нейроваскулярный процесс.
Эрекция происходит благодаря сосудистым и нейрогенным механизмам. В частности, эрекция может возникать благодаря рефлекторным механизмам или благодаря определённым психогенным реакциям. Для человека, в отличие от других животных, большое значение для эрекции имеет вторая сигнальная система. Она провоцирует эрекцию без физического воздействия на эрогенные зоны или демонстрации возбуждающего объекта, а только лишь при воспроизведении в сознании образа такого объекта.
Эрекция бывает как у мужчин, так и у женщин. На практике эрекцией называют увеличение полового члена у мужчин, набухание клитора и половых губ у женщин вследствие наполнения пещеристых тел кровью. Состояние, в котором увеличиваются в размерах соски, называют эрекцией сосков
1234567890123456789«_«+✓