Объяснение:
Президент – человек, который в ответе за все государство, за всю страну! Порой нам кажется, что президентом быть легко, но мы не задумываемся над такими простыми вещами, как свобода, любовь. Как можно, будучи президентом, быть свободным? А ведь это самый несвободный человек среди всех нас! Как можно проявлять любовь, будучи президентом? Ведь президент – человек, а не робот. А человеку присуще любить и быть любимым. Во всех законах нашего государства говорится о свободе. Мы с Вами свободны во всем: в свободе слова, вероисповедании, в выборе, где и когда жить, где работать и где отдыхать, куда идти, что делать, в каком заведении учиться и еще много в чем. А кому за все это мы должны сказать ? Конечно нашему президенту – Нурсултану Абишевичу Назарбаеву. То, как и в каких условиях, мы живем, зависит именно от него. Он – гарант нашей свободы, нашего счастливого детства, в котором нет слез войны. Мы не боимся просыпаться утром и засыпать вечером. Мы – дети государства Казахстан! Мы гордимся этим!
Наши семьи живут думая о том, как бы лучше устроить свою жизнь, порой не задумываясь о других. Особенно никто не задумывается, а как живет наш президент? А ему хорошо живется? Мне кажется, устраивая хорошую, доступную жизнь для других наш президент не думает о себе.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.