Геніальний роман відомого французького письменника Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» був вперше надрукований у 1878 році і одразу ж викликав неабиякий інтерес у читачів. Слід зазначити, що цей твір є одночасно і художнім, і науковим, бо його цікавий та напружений сюжет наповнений не тільки пригодами, а й науковими знаннями.
У романі автор стверджує, що саме знання є найбільшою рушійною силою, яка штовхає людей на подорожі і відкриття. Жуль Верн щиро вірив у те, що винаходи вчених до людям щасливо, цікаво та комфортно жити. Тому деякі герої роману — справжні вчені, люди, віддані науці і своїй справі. Наприклад, кузен Бенедикт. На перший погляд, це звичайна людина, можливо, навіть трохи дивна. Все своє життя він присвятив одній-єдиній справі: вивченню комах і науці про них під назвою «ентомологія». Бенедикт любив годинами роздивлятися дорогоцінні для нього колекції метеликів та жуків. Якщо спитати в Бенедикта про якусь комаху, він міг розповісти про неї дуже докладно, адже він добре розумівся на біології. Єдиний його недолік — це абсолютна непристосованість до реального життя.
Ще більш цікавий образ головного героя роману — юного капітана Діка Сенда. Він був настільки сміливий, що узяв на себе відповідальність за життя інших людей, його товаришів по нещастю. Він був мужнім, витривалим і надзвичайно кмітливим. Завдяки дому, що Дік Сенд добре знав географію, він зміг вести «Пілігрим». Ті ж самі знання врятували п’ятнадцятирічного капітана і його команду від багатьох небезпек. Жодному капітанові неможливо обійтися без двох дисциплін — навігації та вищої математики. Адже для того, щоб не збитися з курсу, капітанові будь-якого судна треба постійно вести доволі складні розрахунки, а це вже справжня наука, наука, яка посідає важливе місце у мореплавстві.
Особисто я вважаю, що знання — дуже потрібна і важлива річ у житті будь-якої людини. Я не маю сумніву, що за відсутності певних навичок і знань людина не зможе повністю себе розкрити і прожити повноцінне життя. Адже справжня особистість повинна постійно розширяти свої знання, розвиватися і ніколи не зупинятися на досягнутому.
Розвитку мислення та інтелекту і сприяє наука. Саме вона удосконалює наше життя. Я це добре розумію і тому мені подобається навчатися у школі, постійно дізнаватися про щось нове в оточуючому нас світі. Крім того, я люблю читати і займаюся самоосвітою. Мені усе дуже цікаво, а до того ж, я впевнений, що отримані мною знання обов’язково знадобляться мені у дорослому житті.
Князь хотел придать своей столице облик главного города Руси, победившего в соперничестве Киев.
После смерти Юрия Долгорукого он унаследовал киевский престол, но в Киев, несмотря на обычай, жить не поехал. В том же году жители Ростова, Суздаля и Владимира-на-Клязьме избрали Андрея своим князем. В 1162 г. он изгнал из Ро-стово-Суздальской земли своих братьев, племянников и мачеху. Вместе с ними он изгнал и отцовскую дружину. Столицу Андрей перенёс в бывший пригород центра Суздальского княжества — Владимира-на-Клязьме.
Своей главной политической опорой Андрей Боголюбский сделал своих «милостников» (людей, зависевших от его милости) — дворовых холопов. Права, прежде принадлежавшие только княжеским дружинникам, начали распространяться на наиболее влиятельных слуг. Однако, в отличие от дружинников, дворня, или дворяне, как их стали называть с конца XII в., не могли считаться ровней князю. Он был их господином. Если отношения князя и бояр можно сравнить с западноевропейской системой вассалитета, то слуга находился в прямой и безусловной зависимости от господина, был его собственностью, хотя мог занимать высокие посты и иметь большие владения.
Геніальний роман відомого французького письменника Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» був вперше надрукований у 1878 році і одразу ж викликав неабиякий інтерес у читачів. Слід зазначити, що цей твір є одночасно і художнім, і науковим, бо його цікавий та напружений сюжет наповнений не тільки пригодами, а й науковими знаннями.
У романі автор стверджує, що саме знання є найбільшою рушійною силою, яка штовхає людей на подорожі і відкриття. Жуль Верн щиро вірив у те, що винаходи вчених до людям щасливо, цікаво та комфортно жити. Тому деякі герої роману — справжні вчені, люди, віддані науці і своїй справі. Наприклад, кузен Бенедикт. На перший погляд, це звичайна людина, можливо, навіть трохи дивна. Все своє життя він присвятив одній-єдиній справі: вивченню комах і науці про них під назвою «ентомологія». Бенедикт любив годинами роздивлятися дорогоцінні для нього колекції метеликів та жуків. Якщо спитати в Бенедикта про якусь комаху, він міг розповісти про неї дуже докладно, адже він добре розумівся на біології. Єдиний його недолік — це абсолютна непристосованість до реального життя.
Ще більш цікавий образ головного героя роману — юного капітана Діка Сенда. Він був настільки сміливий, що узяв на себе відповідальність за життя інших людей, його товаришів по нещастю. Він був мужнім, витривалим і надзвичайно кмітливим. Завдяки дому, що Дік Сенд добре знав географію, він зміг вести «Пілігрим». Ті ж самі знання врятували п’ятнадцятирічного капітана і його команду від багатьох небезпек. Жодному капітанові неможливо обійтися без двох дисциплін — навігації та вищої математики. Адже для того, щоб не збитися з курсу, капітанові будь-якого судна треба постійно вести доволі складні розрахунки, а це вже справжня наука, наука, яка посідає важливе місце у мореплавстві.
Особисто я вважаю, що знання — дуже потрібна і важлива річ у житті будь-якої людини. Я не маю сумніву, що за відсутності певних навичок і знань людина не зможе повністю себе розкрити і прожити повноцінне життя. Адже справжня особистість повинна постійно розширяти свої знання, розвиватися і ніколи не зупинятися на досягнутому.
Розвитку мислення та інтелекту і сприяє наука. Саме вона удосконалює наше життя. Я це добре розумію і тому мені подобається навчатися у школі, постійно дізнаватися про щось нове в оточуючому нас світі. Крім того, я люблю читати і займаюся самоосвітою. Мені усе дуже цікаво, а до того ж, я впевнений, що отримані мною знання обов’язково знадобляться мені у дорослому житті.
Объяснение: