Liczebniki główne: pięć, sto, milion, siedem, czterysta, dziewięćdziesiąt, trzech
Liczebniki porządkowe: trzecia, setna, tysięczne, pierwsza, ósmy, osiemsetna, szóste
Liczebniki wielorakie: wieloraki
Liczebniki mnożne: potrójna
Liczebniki nieokreślone: wielu, kilka, niewiele, parę, kilku, sporo, kilkaset, kilkadziesiąt
Liczebniki ułamkowe: trzy czwarte, półtora, dwie piąte, dwa i pół, ćwierć, pół
И отдельно (в задании не указано, но ни все равно личебники - liczebnik zbiorowy): dwunastu, troje, dwadzieściorga, czworo
Скорость, прыгучесть и эмоциональность — наверное лучшие слова, которые подходят для описания прыжка в длину. На протяжении 6 попыток сильнейшие прыгуны соревнуются друг с другом в секторе для прыжков в длину, постоянно меняясь лидирующими позициями. Вплоть до последней попытки ты не знаешь, кто станет победителем, и именно это и делает эту дисциплину легкой атлетики настолько популярной.
Прыжку в длину можно смело дать название «разбег и прыжок» или «спринт и прыжок», так как сам прыжок, по сути, является всего лишь частью этой дисциплины легкой атлетики. Да, существует техника отталкивания от планки, техника полета над прыжковой ямой и приземление. Все названные элементы техники безусловно важны, но улучшить ваш прыжок только при условии хорошего и быстрого разбега. Когда вы находитесь в воздухе, вы уже не можете как либо существенно изменить длину полета, которую, по сути, уже определили той скоростью, которую успели накопить во время разбега, и не важно как хорошо вы выполнили полет над ямой или технику приземления.
Именно поэтому история прыжков в длину — это история великих спринтеров, начиная от Джесси Оуэна до Карла Льюис, которые были непревзойденными в этой дисциплине легкой атлетики. И каждый успешный прыгун понимает, что настоящий прыжок в длину начинается с быстрого и эффективного разбега.
Объяснение:
нужно знать о прыжках
Чого вчать нас казки
І. Казки — віддзеркалення народної мудрості. (Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.)
ІІ. Що таке добро і зло? (Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.)
1. Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
2. До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
3. Казки вчать любити та цінувати працю. (У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна.)
ІІІ. Казки навчають сміливості. (Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.)
ІV. Любов до прекрасного. (Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Г. Х. Андерсен у казці "Соловей" вчить нас любити істинне мистецтво. Прекрасне — це те, що унікальне, неповторне.)
V. Віра у дива. (Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.)